Ендопротезування кульшового суглоба: сутність операції та коли вона потрібна

Кульшовий (тазостегновий) суглоб – це найбільше з усіх зчленувань в опорно-руховій системі людини. Як правило, ця функціональна зона є досить міцною та стійкою до механічних чинників (ударів). Але, на жаль, травми та особливо захворювання кульшового суглоба є досить розповсюдженими в лікарській практиці. При значному руйнуванні зчленування оперативне лікування неминуче. А в деяких випадках не обійтись без такої складної операції як ендопротезування.

Що таке ендопротезування кульшового суглоба?

Під цим терміном слід розуміти хірургічне втручання, яке виконує лікар-ортопед з метою заміни зношеної частини (або повністю) суглоба на штучний імплантат – ендопротез. Різниця між просто протезом і ендопротезом в тому, що останній не є накладкою, а вживлюється прямо в тканини зони оперування.

Якщо у вас є проблеми, пов’язані з тазостегновою ділянкою, слід терміново звернутися до лікаря. У випадку значного руйнування суглоба може знадобитися не лише консультація, а й власне операція. Більше інформації з цього приводу можна дізнатися за посиланням arthroscopy.kiev.ua/ендопротезування-кульшового-суглоба/, де вказане все те, що слід знати про ендопротезування кульшового суглоба.

Основна мета операції – відновлення функціоналу зчленування, а також позбавлення всіх, симптомів та незручностей (больові відчуття + неповноцінність рухової активності), супутніх наявній проблемі.

В яких випадках може бути призначено ендопротезування кульшового суглоба?

Хірургічне втручання з видалення зношеного суглоба та заміни його на ендопротез є досить складним та потребує належного рівня майстерності від виконавця. Відповідно, призначають подібні операції лише у крайніх випадках, коли будь-які інші методи не є ефективними.

Найрозповсюдженішими показаннями для ендопротезування тазостегнового суглоба є:

• артроз 3-4 ступеня (тобто, запущений, з яскраво вираженою деформацією суглобового хряща, кісток та менісків, а також для цього стану характерний постійний біль та значна обмеженість рухових можливостей);
• застарілий ревматоїдний артрит (коли запальні процеси охоплюють значні ділянки стегнової зони, відповідно, спричиняють постійний біль та виражену скутість рухової функції);
• перелам шийки стегна (важка травма, яка найчастіше зустрічається серед пацієнтів літнього віку, відома складністю та тривалістю відновлення у звичайному режимі лікування);
• асептичний некроз головки стегнової кістки (складна патологія, за якої систематично руйнується та деградує кісткова тканина головки стегнової кістки);
• хвороба Бєхтєрєва (відома також під назвою анкілозуючий спондиліт – є тяжкою формою артриту, здатна не лише погіршити якість життя людини, але й неминуче веде до інвалідності);
• інші складні захворювання та патології – посттравматичний артроз, дегенеративно-дистрофічний артрит, диспластичний артроз, злоякісні пухлини в області тазу та кульшового суглоба тощо.

Консервативне лікування у подібних випадках приречене на невдачу, оскільки значні руйнування хряща та кісткових тканин зчленування неможливо відновити – лише замінити на штучний імплантат, який відтворюватиме функцію втрачених природних тканин та волокон.