Зміст
Пеларгонія надзвичайно популярна серед українських поціновувачів кімнатних квітів. Ця рослина є близькою родичкою герані, вона досить проста у догляді та може похизуватись рясним цвітом. Ще один аргумент на користь пеларгонії – широкий вибір видів. Навіть найвибагливіший квітникар зможе підібрати квітку до душі.
Пеларгонія: особливості
Наукова назва пеларгонії походить з латинської мови – Pelargonium. В народі ця квітка відома як калачики. Через те, що пеларгонія відноситься до виду геранієвих, її також часто називають геранню. Однак насправді це рослини з різних родин.
Пеларгонія – це багаторічна квітка, що має прямостоячий або повзучий стовбур. Залежно від виду, пеларгонія може виглядати як трав’яниста або напівчагарникова рослина. Тип її листків – простий, пальчастий або пальчасто-розсічений. Квіти становлять собою зонтичні суцвіття, їхній колір варіюється в широкому діапазоні. Від виду також залежить повнота суцвіття.
Пеларгонія походить з африканського континенту, на сьогодні відомо про 250 видів. Природний ареал охоплює Південну та Східну Африку, сягає Близького Сходу (північна частина Туреччини та Іраку). Деякі види чудово прижилися у Новій Зеландії та Австралії. Окремі різновиди стали частиною фауни острова Святої Єлени та островів Тристан-да-Кунья.
Пеларгонія: види
Загалом всі види даної рослини поділяють на дві великі групи:
- кущові (бувають квітучими та духмяними);
- ампельні.
В нашій країні найбільшого поширення зазнали кілька видів, серед них як пеларгонія ампельна, так і кущова.
Для вирощування у домашніх умовах найкраще підходять наступні види.
Пеларгонія зональна – це один з найперших видів, які були окультурені людиною. За сприятливих умов рослина здатна вирости до 100 см заввишки. Кущ має кілька розгалужених стебел округлим, щільним листям. Листочки мають сильний впізнаваний запах та кольорове забарвлення: світло-зелене тло з помітною блідою плямою по центру. По краю листочків проходить яскравий контур (зона), який і надав назву всьому виду. Існує кілька сортів пеларгонії зональної.
Пеларгонія ароматна – кущ, який має густе зелене листя з насиченим ароматом. Щоб відчути, як пахне ця рослина, достатньо доторкнутись до листочків. Описуючи запах, можна порівняти його одночасно з ароматом цитрусових, горіху та ялівцю. Ароматна або духмяна пеларгонія може бути використана як спеція, її додають у напої та їжу. З листя і стебел даної рослини видобувають ефірні олії, які стають цінною сировиною для парфумерної та медичної промисловості. Квітку часто заводять вдома задля ароматизації приміщення. Догляд за пеларгонією цього виду вважається досить простим. Вона не боїться нерівномірного поливу, непогано витримує посуху та надлишок вологи.
Пеларгонія ангел – компактна рослина висотою приблизно 30 см. Характерними особливостями даного виду є рясне листя та густий цвіт. Зовні пеларгонія ангел нагадує фіалку триколірну (братки), тому її називають пеларгонія віола. Ця квітка ідеально підходить для розміщення на підвіконнях та балконах. Також її активно використовують для оздоблення садів. Багато квітникарів цінують даний вид за декоративність та невибагливість у догляді.
Пеларгонія головчаста – даний вид становить собою розлогий кущ зі стеблами до 60 см. Це один із найпопулярніших духмяних сортів, його вивели спеціально для виготовлення ефірних олій. Головна перевага головчастої пеларгонії полягає у тому, що її аромат нагадує трояндовий. Квіти цього виду зібрані у пишні суцвіття, зазвичай мають рожевий колір.
Пеларгонія клобучкова – в дикій природі цей вид рослини можна побачити на рівнинах, на підніжжях гір, а також у різних прохолодних зонах. У XIX столітті пеларгонію клобучкову почали пересаджувати у сади та горщики. Залежно від різновиду листя може бути простим або махровим. Даний вид набув популярності завдяки схрещенню з іншими сортами.
Пеларгонія плющелиста – своєю назвою рослина завдячує візуальною схожістю з плющем. Ампельна пеларгонія має довгі повзучі пагони, які виростають до 90 см. Суцвіття даного виду пеларгоній забарвлені у фіолетовий колір, дуже пишні та щільні. В центрі знаходиться кольорова пляма, що нагадує око.
Пеларгонія королівська – популярний вид, який цінується за густий цвіт і загальний декоративний вигляд. Королівська пеларгонія росте широким кущем з рясними квітами, які нагадують фіалки. На пелюстках присутні характерні темні плями. Догляд за пеларгонією даного виду складніший, ніж за іншими сортами. Кущ зацвіте тільки в тому разі, коли квітникарю вдається створити оптимальні умови. Пеларгонія королівська найкрасивішою з усіх видів та сортів.
Пеларгонія сукулентна – українці обирають такий вид пеларгонії нечасто. Через те, що дана рослина походить зі спекотної Африки, вона розвинула товсті стебла. Там збирається запас вологи, який допомагає квітці вижити у засушливі часи. Сукулентні пеларгонії досить довго та повільно ростуть. Однак їх зовнішній вигляд під час цвітіння дуже незвичайний. Суцвіття набувають цікавої форми. Розмноження, вирощування та доглядати за таким видом пеларгонії складно. Тому цим займаються професіонали та флористи.
Пеларгонія та герань: в чому різниця
Пеларгонія дійсно дуже схожа на герань, їхні роди споріднені. Однак все ж, це зовсім різні рослини. Пеларгонія (Pelargonium) та герань (Geranium) відносяться до родини Geraniaceae. Українською герань також часто називають журавець.
Герань – це рослини, які відрізняються від пеларгонії менш розлогим кущем. Також інший вигляд мають квіти. Якщо пеларгонія може похизуватись пишним, різноманітним та яскравим цвітінням, то герань цвіте значно скромніше та простіше. Листя герані також виглядає простішим, ніж листя пеларгонії. Воно не має того приємного аромату, яким відоме листя пеларгонії.
На відміну від пеларгонії герань краще за все росте у помірному кліматі.
Пеларгонія: догляд
Декоративна рослина пеларгонія цінується за свій привабливий зовнішній вигляд. Саме тому квітникарі прагнуть зробити кущі густими, а цвіт – пишним. Догляд за конкретними видами може передбачати певні спеціальні процедури. Однак більшість видів пеларгонії вважаються невибагливими. Виростити їх можна у звичайних домашніх умовах.
Освітлення
Базовий догляд за пеларгонією – це забезпечити рослині достатньо світла. Квітка походить із тропічних країн, тож у будинку або в саду їй необхідно підібрати хороше світле місце. Важливою умовою для росту та цвітіння є отримання денного світла протягом 5-6 годин щодня. Нестача освітлення призведе до того, що стебла будуть довгими, але тонкими та слабкими.
Не менш важливо захищати рослину від прямих сонячних променів у спекотні дні. Потрібно слідкувати, щоб пеларгонія знаходилась на світлому місці, однак була трохи затінена. Якщо немає можливості забезпечити рослину природним світлом, можна застосувати додаткове штучне освітлення – розмістити поряд лампи денного світла.
Температура
Оптимальна температура для вирощування пеларгоній – це діапазон від +20 до +25 градусів з Цельсієм. В таких умовах квітка почуває себе чудово, вона швидко зростає і вчасно цвіте. Деякі види можуть витримувати вищу температуру. Наприклад, пеларгонія зональна та ампельна. Їх можна без остраху залишати на вулиці за температури 30-35 градусів. Щоправда, необхідно слідкувати, щоб сонячні промені не попекли листя.
Пеларгонія – це багаторічна рослина, однак вона не здатна зимувати на вулиці. Щоб кущик не замерзав, його потрібно обов’язково заносити з балкона у приміщення. Експерти кажуть, що оптимальною температурою для пеларгоній взимку є 10-12 градусів за Цельсієм. Цій рослині необхідно проживати цикл із теплими та прохолодними фазами. В такому разі вона буде дуже добре рости та цвісти. Королівська пеларгонія потребує зимового сезону в обов’язковому порядку, інакше вона може взагалі не зацвісти.
Загальна рекомендація для пеларгонії щодо температурного режиму:
- 21-24 градуси вдень;
- 15-18 градусів уночі.
Якщо на рослині почало в’янути та жовтіти листя, це може вказувати на надто високу температуру, а також на перевищення норми вологості ґрунту.
Надто низька температура (нижче за 7 градусів) призводить до загибелі рослини.
Полив
Невіддільна частина догляду за пеларгонією – це полив. Якщо рослинка живе в саду, достатньо поливати її раз на тиждень. Експерти запевняють, що краще за все дочекатись повного висихання ґрунту і тільки тоді поливати. В такому разі можна домогтись надзвичайно пишного цвітіння.
Пеларгонії, які знаходяться у горщиках удома, також потрібно поливати в міру висихання землі. Рослина полюбляє воду, тому поливати можна рясно. Однак необхідно відслідковувати стан стебел та листя. Небезпечним є як недостатній, так і надмірний полив. Обприскувати квітку не потрібно.
Під час зимового сезону пеларгонія має відпочивати. Тому її поливають рідше.
Вологість повітря
Пеларгонія належить до посухостійких рослин, вона чудово переносить сухе повітря. Додаткове зволоження їй не потрібне.
Квіти, які ростуть у саду, чудово адаптуються до українського клімату. Єдине, чого не терпить більшість видів пеларгоній – це прямі сонячні промені у спекотні літні місяці.
Обприскування
Зазвичай догляд за пеларгонією не передбачає додаткового зволоження листя. Тобто, обприскувати рослину не обов’язково. Це можна зробити для того, щоб промити листя від пилу. Наприклад, коли горщик заносять з балкона у квартиру та готують рослину до зимового сезону.
Підживлення
Головне правило підживлення пеларгонії – це потрібно робити лише у літній період. Під час зимового сезону необхідно надати рослині спокій: зменшити полив та зробити перерву у підживленні.
Додавати добриво до води для поливу починають навесні. Оптимальний режим підживлення – раз на 2 тижні.
Обираючи, чим підживити пеларгонію в домашніх умовах, можна використовувати будь-яке водорозчинне добриво, призначене спеціально для квітучих рослин. Щоб захистити квітку від йододефіциту, варто збагачувати воду для поливу йодом: додавати по 2-3 краплі у звичайну порцію води.
Тим, хто бажає виростити королівську пеларгонію, знадобиться докласти певних зусиль. Їм обов’язково необхідно дізнатись, чим підживити пеларгонію в домашніх умовах. Дуже добре показали себе добрива, що містять сірчано-кислий магній.
Варто зазначити, що більшість видів прекрасно реагують на свіже органічне добриво.
Пересаджування пеларгонії
Пеларгонія потребує достатньо місця для росту. Це значить, що їй не має бути тісно у горщику. Коли рослина кілька років росте в одному горщику, її пересаджують у більшу ємність. Невелика рослинка чудово почуватиме себе у горщику діаметром 15-20 см, для більшого куща знадобиться ємність діаметром до 25 см. При висаджуванні кількох кущиків пеларгонії потрібно розмістити їх на відстані 15 см один від одного.
Надзвичайно важливим кроком при пересадці цієї квітки є захист ґрунту від надлишку вологи. Не можна допускати, щоб земля була надто вогкою, це призведе до гниття коренів. Пересаджуючи пеларгонію, неодмінно потрібно класти на дно горщика дренаж. Також у ємності мають бути отвори для відтоку зайвої вологи.
У підготовлений горщик закладають родючий ґрунт для квітучих рослин з нейтральною лужною реакцією.
Розмноження пеларгонії
Пеларгонія ампельна, а також кущові види цієї рослини дуже добре розмножуються живцями. Утворити нові рослини можна самотужки, з цим здатен впоратись навіть квітникар-початківець.
Як обрати пагони для утворення живця:
- наприкінці літа оглянути рослину та визначити, чи можна відрізати від неї пагони;
- живець має бути здоровим та щільним;
- відрізати можна лише зелені пагони.
Надріз потрібно робити трохи нижче бруньки, там концентрується дуже велика кількість гормонів росту. Перед зрізанням живця необхідно звільнити нижню частину гілки від листя.
Якщо поставити зрізані пагони у ємність із розчином стимулятора росту, це значно допоможе їм прижитись у новому середовищі. Потім необхідно висадити живці у лотки з субстратом (компост із річковим піском). Варто приділити увагу режиму поливу – ґрунт має висихати між поливами.
Підготовлені з літа або осені живці можна пересадити у горщики на початку теплого сезону. Наприклад, у березні або квітні, коли стабілізується температура. При пересадці рослини у компості неодмінно потрібно добре полити. Через кілька годин їх можна буде безпечно дістати з лотка разом із грудкою землі. Саме в такому вигляді їх і пересаджують в новий горщик. Варто простежити, щоб не пошкодилось коріння.
Пересаджену рослину знову поливають. Потім догляд за пеларгонією виконують за схемою, описаною вище.
Хвороби пеларгонії
Будь-якому квітникарю хочеться отримати пишний та рясно квітучий кущик. Однак всі його зусилля можуть бути марними, якщо не потурбуватись про захист рослини від хвороб.
Пеларгонія може хворіти через:
- порушення режиму поливу (надлишок або нестача вологи);
- неправильно підібране освітлення;
- похибки у температурному режимі.
Також існує вірогідність того, що рослина буде заражена бактеріями або вірусами. Найпоширенішими хворобами пеларгонії є хлороз, гриб Botrytis, «іржа» та чорна ніжка. Для лікування рослини знадобляться спеціальні препарати.
Пеларгонія: шкідники
Природний сильний аромат пеларгонії зазвичай відлякує шкідників. Тільки деякі з них здатні дійсно пошкодити рослину. Це можуть бути комахи білокрилки, борошнистий червець та попелиці. Догляд за пеларгонією передбачає уважне обстеження всіх пагонів та листочків і своєчасні лікувальні заходи. Щоб врятувати квітку, варто діяти якнайшвидше. Зазвичай потрібно ізолювати рослину від інших, видалити ушкоджені ділянки, пересадити у новий ґрунт і обробити рослину спеціальним засобом. Підбирати хімічний препарат потрібно відповідно до джерела зараження.
Експерти радять слідкувати ще й за тим, щоб на кущі не лишались засохлі квіти. Вони кажуть, що пеларгонія цвіте краще та пишніше, коли сухі квіти вчасно видаляють.
