Зміст
Шрот розторопші – це продукт, який отримують після холодного віджиму насіння розторопші в процесі виробництва олії. Це сухий залишок, який залишається безпосередньо після вилучення олії. Шрот багатий на клітковину, білки, мікроелементи та флавоноїд силімарин – основну біологічно активну речовину розторопші. В цій статті ми розглянемо чим корисний шрот розторопші, як його виготовляють, що входить до складу та як приймати шрот розторопші для печінки та не тільки.
Шрот розторопші: це
Як вже зазначалося вище, шрот розторопші – це залишок насіння розторопші, який отримують після вичавлювання олії. Оскільки це природний продукт, отриманий без нагріву чи будь-якого іншого зовнішнього впливу, який може призвести до зміни складу, шрот залишає в собі усі корисні властивості, притаманні розторопші. Він багатий на корисні речовини, які роблять його цінною дієтичною добавкою для підтримки здоров’я. Шрот розторопші також містить до 30–40% клітковини, яка є одним з найдоступніших натуральних засобів для нормалізації процесу травлення.
Що стосується мікроелементів, то до складу шроту розторопші входить кальцій, необхідний для зміцнення кісткової тканини та регуляції м’язових скорочень, магній, який підтримує роботу серця, нервової системи та сприяє зняттю стресу, а також калій та фосфор. Останні важливий для формування кісткової тканини та метаболізму енергії.
Вчені також зазначають, що як і безпосередньо розторопша, макуха багата на наступні вітаміни:
- Фолієва кислота (B9). Важлива для синтезу ДНК та формування червоних кров’яних клітин.
- Вітамін Е (токоферол). Вважається одним з достатньо розповсюджених антиоксидантів, який необхідний нашому організму для нівелювання негативних наслідків окислювального стресу.
- Вітаміни групи B (B1, B2, B6), які є ключовими речовинам для нормалізації роботи нервової системи. Вони також беруть участь у метаболізмі енергії та синтезі червоних кров’яних клітин.
- Вітамін K. Необхідний для нормалізації процесів згортання крові.
Але найважливішою частиною шроту розторопші є силімарин.
Унікальні властивості силімарину
Силімарин – це флавоноїд, притаманний виключно розторопші. Завдяки своїй антиоксидантній активності, він здатен до поглинання вільних радикалів, нівелюючи наслідки окислювального стресу. Як зазначають західні дослідження, силімарин має цитопротекторну дію, здатен позитивним чином впливати на деякі види раку (рак молочної залози, яєчників, шкіри та простати), а також його використовують в комплексній терапії діабетичної нефропатії.
На відміну від інших антиоксидантів, силімарин не лише нейтралізує токсини, а й перешкоджає їхньому проникненню у клітини печінки. Крім того, він збільшує вироблення глутатіону – одного з найпотужніших природних антиоксидантів, який відповідає за детоксикацію організму.
Ключова корисна дія силімарину полягає саме у позитивному впливі на стан печінки. Він зміцнює мембрани гепатоцитів (клітин печінки), захищаючи їх від проникнення токсинів, алкоголю та інших шкідливих речовин. Силімарин також стимулює синтез білків і прискорює регенерацію пошкоджених клітин печінки, сприяючи її швидкому відновленню навіть після серйозних пошкоджень. Зазвичай він використовується для підтримки при гепатитах, цирозі та жировій дистрофії печінки, але також ефективний у програмах детоксикації, сприяючи виведенню токсинів та важких металів.
Шрот розторопші: користь
Користь шроту розторопші ідентична користі самого насіння, з якого його виготовляють.
Захист та відновлення клітин печінки
Розторопша відома своєю захисною дією саме на печінку, тому її часто використовують як додаткову терапію при різних захворюваннях. Зокрема при алкогольному та неалкогольному ураженні печінки, гепатиті, цирозі та навіть раку печінки. Дослідження, проведене у 2021 році, встановило, що вживання розторопші сприяє покращенню функції печінки у людей з неалкогольною жировою хворобою, допомагаючи зменшити запалення та пошкодження тканин.
Захист кісток
В процесі експериментальних досліджень, проведених на тваринах, було встановлено, що розторопша здатна стимулювати мінералізацію кісток, чим захищає від остеопорозу (втрати кісткової маси). Але варто врахувати, що ідентичного дослідження на людях не проводилося.
Зниження рівня цукру в крові
Через антиоксидантні та протизапальні властивості силімарину, шрот розторопші може бути корисним доповненням до традиційної терапії лікування діабету 2 типу. В процесі масштабного дослідження також було встановлено, що розторопша має ідентичні властивості як і деякі ліки проти діабету, зокрема, відмічена її здатність покращувати чутливість клітин до інсуліну.
Але одночасно з цим у цьому огляді також зазначено, що якість проведених системних досліджень була не дуже високою, тому потрібен додатковий аналіз.
Шрот розторопші: як приймати
Шрот розторопші можна додавати до їжі як один з інгредієнтів страви. Найпростіший спосіб – це додавати його до кефіру або йогурту, покращуючи смак за допомогою ягід, фруктів або меду. Але за бажанням його також можна додати до випічки, смузі, каші або салату. Також шрот можна приймати окремо, запиваючи водою або трав’яним чаєм.
Проте перед початком прийому рекомендується проконсультуватися з лікарем, особливо якщо є хронічні захворювання.
Головна проблема, яка пов’язана з отриманням певного результату від вживання шроту розторопші – це конкретна концентрація силімарину у певному продукті. Як і більшість трав’яних добавок, безпосередньо розторопшу випускають в вигляді подрібненого порошку у капсулах, таблетках або як рідкий екстракт, що містить силімарин, екстрагований етанолом. При цьому дозування варіюється у межах від 250 до 750 мг. Але воно завжди зазначене на пакуванні продукту та в інструкції. У випадку зі шротом встановити конкретну кількість силімарину буде важко. Стандартне дозування шроту розторопші в профілактичних цілях, яке пропонують українські виробники – 1-2 ч.л. 2-3 рази на день після їди.
Як отримують шрот розторопші
Як вже зазначалося, шрот розторопші отримують після віджимання олії з насіння розторопші. Процес його виробництва включає кілька етапів:
- Збір та підготовка насіння. Спочатку збирають стигле насіння. Воно має бути сухим і без пошкоджень.
- Безпосереднє віджимання олії. Залежно від виробника, насіння піддають механічному пресуванню або холодному віджиму. Цей процес дозволяє зберегти вітаміни та мінерали. Холодний віджим вважається більш щадним процесом.
- Сушка та подрібнення. Залишки насіння, які залишаються після віджиму олії, висушують. Після цього їх подрібнюють до порошкоподібного стану, отримуючи шрот.
- Просіювання та пакування. Порошок просіюють, щоб забезпечити однорідну консистенцію, та упаковують у герметичну тару для збереження свіжості та поживних властивостей.
Це стандартна технологія, яку використовують як великі фармакологічні підприємства, так й маленькі приватні компанії. На користь кінцевого продукту впливає якість сировини (самого насіння розторопші), відсутність нагріву та дотримання умов зберігання. При виборі шроту буде доречним зупинятися на продукції фірм, так званого, повного циклу. Зазвичай такі фірми виготовляють не тільки шрот, але й олію розторопші або також продають саме подрібнене насіння.
В цілому ж, шрот розторопші – це достатньо корисний продукт. Через високий вміст клітковини, вітамінів та антиоксидантів, які залишаються навіть після видалення олії, його варто додати до раціону. Його доцільно використовувати як дієтичну добавку для підтримки здоров’я печінки, очищення організму та загального зміцнення імунітету.
Джерела: www.healthline.com, ncbi.nlm.nih.gov
