Зміст
Нікому не приємно, коли на нього підвищують голос або відкрито ображають. Агресія може стати серйозною перепоною при побудові якісних, здорових, близьких стосунків. Звідки береться агресія та чи можна повністю її позбутись – розкажемо далі у статті.
Що таке агресія
Агресія – це поведінка людини, яка передбачає навмисне заподіяння шкоди собі, людям, тваринам або псування майна. У агресії є мета, наприклад, людина бажає змінити поведінку інших або домогтись від них певних дій. Наслідками агресії можуть бути фізичні травми, емоційний стрес та руйнування навколишнього середовища. Причиною зазвичай стають сильні емоції, які людині важко усвідомити та витримати. Частіше за все це гнів, страх, ворожість.
Через те, що агресія – це дуже складне явище, воно має багато проявів та видів. Психологи виділяють внутрішню та зовнішню агресію, відкриту та пасивну, а також фізичну, вербальну та невербальну.
Потрібно розрізняти наступні терміни:
- Агресія – поведінка людини, в результаті якої відбувається залякування людей, завдання шкоди людям та тваринам, псування майна.
- Агресивність – характеристика особистості, яка передбачає схильність до агресії.
- Гнів, злість – базова емоція, яка виникає автоматично як реакція на певні події або думки. Людина, яка вміє керувати своїми емоціями, може обирати, якою буде її подальша поведінка.
Коли агресія набуває екстремального рівня, вона переростає у насильство – застосування фізичної сили або зловживання владою.
Види агресії
Вивчаючи, що таке агресія, науковці виділили кілька різновидів цього явища. В різних класифікаціях типи агресії можуть відрізнятись, однак завжди є кілька основних.
Види агресії:
- Фізична – насильство, напад, бійка, штурхання, завдання травм людям, тваринам. Також сюди входить пошкодження майна, демонстративні удари кулаком у стіну, навмисне псування предметів.
- Вербальна – словесні погрози, образливі вислови, злі та гнівні розмови, крик, грубість, лайка.
- Пасивна – приховування агресії за соціально прийнятними діями, наприклад за сарказмом, завуальованими образами, зверхнім виразом обличчя тощо.
- Реляційна – прихований вид агресії, маніпуляції. Проявляється у шкоді, направленій на руйнування репутації людини, її соціального статусу і стосунків (чутки, розголос приватної або брехливої інформації, ізоляція людини від друзів).
Також існують ще два види агресії: проактивна та реактивна. Перша, проактивна, завжди ініційована людиною, яка прагне домогтись влади, залякати когось або відновити справедливість. Агресія реактивного виду – це реакція на провокації, загрози, небезпеку. Людина, яка проявляє реактивну агресію, зазвичай відчуває інтенсивну тривогу, лють або гнів.
Важливе значення має розділення агресії на зовнішню та внутрішню. Зовнішня завжди направлена на іншу людину, групу людей, тварину, предмети. Внутрішня (аутоагресія) спрямована людиною на саму себе. Вона може виявлятись у найрізноманітніших видах, буває фізичною та психологічною, відбувається свідомо або несвідомо.
Прояви аутоагресії:
- самопошкодження (нанесення порізів, роздирання ран та висипань, висмикування волосся, щипання, укуси);
- руйнівна поведінка (алкоголізм, вживання психоактивних речовин, ризикована сексуальна поведінка, екстремальні види спорту, небезпечні професії, провокаційна поведінка);
- самоприниження, самозвинувачення;
- розлади харчової поведінки;
- фанатична поведінка (характерна для учасників деструктивних сект, агресивних футбольних фанатів тощо).
В найрадикальнішому прояві аутоагресія може виявлятись як суїцидальні думки.
Пасивна агресія: це
Пасивна агресія – це специфічний вид агресивної поведінки, при якому людина не виявляє свої емоції прямо. Вона застосовує різноманітні опосередковані методи, щоб уникнути відкритого конфлікту. Пасивна агресія дуже поширена у всіх сферах, вона стається між членами родини та романтичними партнерами, в трудовій сфері, а також між абсолютно чужими людьми.
Варто одразу відзначити, що іноді люди використовують пасивно-агресивну поведінку не навмисно. Це автоматичний захисний механізм психіки. Він вмикається, коли ми відчуваємо гнів, злість, роздратування і не можемо знайти екологічного способу виразити ці емоції.
Як проявляється пасивна агресія:
- ігнорування (людини в цілому або її окремих прохань);
- затягування часу (відкладання роботи або важливого дзвінка);
- перебільшено емоційна відповідь на питання або реакція на ситуацію;
- демонстрація зверхності;
- сарказм, злі жарти;
- відмова від обговорення проблеми («немає про що розмовляти»);
- заперечення того, що взагалі щось сталось («все нормально»);
- саботування спільної роботи;
- демонстративно жорстке поводження із предметами (гучне закривання шухляд, грюкання дверима).
Пасивно-агресивні люди також можуть прикривати свою поведінку улесливими словами та неоднозначними компліментами. Якщо ж їхні хитрощі розкривають, вони кажуть, що це лише жарт. Також улюблена фраза людей, які схильні до пасивної агресії – посилатись на хороші наміри («я ж хотів, як краще»).
Причини пасивної агресії
Причини пасивно-агресивної поведінки:
- Виховання. Діти, які зростали у дисфункційних або релігійних сім’ях, можуть не знати, як саме можна виражати гнів. Часто ця емоція є табуйованою, вона вважається поганою та забороненою. Щоправда, через це дитина не перестає її відчувати. Просто її гнів придушується або направляється всередину (аутоагресія). Щоб хоч якось полегшити тиск, людина винаходить альтернативні способи продемонструвати свою реакцію оточуючим.
- Середовище. Людина може сформувати звичку до пасивної агресії, якщо потрапляє до спільноти, яка толерує подібну поведінку. Наприклад, заводить нових друзів або влаштовується на нову роботу.
- Страх. Відчуваючи гнів та роздратування, не кожен наважиться відкрито виступити перед оточуючими людьми та висловити свої переконання. Набагато простіше прикрити свої думки ширмою з жартів, сарказму, двозначних повідомлень. В такому разі у людини залишається шлях до відступу, адже в разі викриття вона може сказати, що мала на увазі щось інше.
Психологи запевняють, що помітити пасивно-агресивну поведінку за іншими людьми набагато простіше, ніж за собою. Однак це все ж можливо. Потрібно навчитись розрізняти прояви та тренуватись їх контролювати.
Як впоратися з пасивною агресією інших
Пасивна агресія в близьких стосунках надзвичайно руйнівна. Однак, якщо люди налаштовані на збереження своїх відносин, вони здатні обговорити ситуацію та змінити її на краще. Інколи люди опиняються у безвиході із пасивно-агресивним керівником, працівником державної установи тощо. Їм доводиться призвичаюватись, щоб виконати певні задачі.
Як комунікувати із пасивно-агресивними людьми:
- Встановити дистанцію, окреслити особисті кордони та відстоювати їх. Пасивна агресія може сильно заважати роботі або іншій спільній діяльності, однак все ж таки до неї можна адаптуватись.
- У спілкуванні з ними використовувати офіційний, діловий тон. Не потрібно сперечатись без особливої необхідності, намагатись підтримувати дружні зв’язки та ділитись особистою інформацією.
- Не намагатись змінити їх. Частіше за все люди не бажають визнавати свою пасивно-агресивну поведінку. Вони активно захищають звичну позицію, висуваючи зустрічні звинувачення та сперечаючись. Це ще більше псує стосунки між людьми.
- Не грати в ігри, не піддаватись на маніпуляцію. Пасивна агресія – це досить тонка гра, яка може завдавати людям багато болю й дискомфорту. Не дивно, що іноді може виникати бажання помститись тією ж монетою. Однак такий хід тільки погіршить ситуацію.
- Спробувати застосувати гумор, надавати складним розмовам більш легкої атмосфери. Це знижує напругу і допомагає покращити взаємодію.
- Формалізувати спілкування. Необхідно встановити чіткі правила спілкування і суворо їх дотримуватись. Якщо потрібно, варто всі найважливіші питання вирішувати письмово (залишати роздруківки листів, робити скріни переписок і копії документів). Це допоможе уникнути навмисного затягування процесів та спростить виконання спільної роботи.
Врешті решт, варто навчитись ненасильницького спілкування («Я-повідомлення»). В багатьох випадках пасивна агресія зводиться до мінімуму, якщо людина може правильно сформулювати зустрічне питання.
Причини агресії
Агресія може бути дуже деструктивною, вона заважає людям знаходити компроміси, провадити спільну діяльність, формувати та підтримувати особисті стосунки. Не дивно, що це явище вивчається та аналізується протягом століть. Австрійський етолог Конрад Лоренс був упевнений у тому, що агресія – це природна, невіддільна частина людської природи. У своїх наукових працях він висував припущення щодо того, як працює механізм агресії. За його думкою агресивні імпульси здатні накопичуватись у тілі людини, а потім шукати виходу. Тобто, людині потрібно час від часу розряджатись. За теорією Лоренса людині потрібно навчитись керувати цим процесом та вчасно вивільняти агресивні імпульси. Наприклад, у спорті, дихальних вправах або творчості.
Сучасні психологи вважають, що причини агресії комплексні, тобто включають багато факторів. Зокрема, дана поведінка часто базується на такій емоції як гнів. Злість та гнів виникають тоді, коли людина бачить реальну загрозу своїй безпеці. Це частина реакції нервової системи, якій науковці дали назву «бий, біжи або завмри». Вона активується в моменти, коли організм вважає, що йому потрібно захищатись від небезпеки. В кров виділяється велика кількість гормонів, у тому числі кортизол, норадреналін та адреналін. Все це служить одній меті – акумулювати сили та напасти, втекти або сховатись.
В природних умовах цей процес триває відносно недовго, до тих пір, поки людина не опиниться поза загрозою. В сучасному світі, під час конфліктів гнів може не знайти швидкої реалізації. Тоді людина надовго затримується у стані підвищеної тривоги, що призводить до цілого ряду шкідливих наслідків (зміна гормонального фону, тривалий стрес, панічні атаки). За відсутності здорових способів виходу із даної ситуації людина може вдаватись до аутоагресії.
Агресія стає проблемою, коли гнів повністю виходить з-під контролю. Якщо людина не навчилась справлятись з емоціями, вона не здатна стримувати свої перші реакції. В результаті, псуються її стосунки з іншими людьми, виникають труднощі із соціалізацією, затримується кар’єрне зростання.
Фактори, які впливають на формування агресії
Науковці, які вивчають причини агресії, виявили, що вона зумовлена кількома взаємопов’язаними факторами:
- Тригерна подія – тіснява у метро, неочікуване вимкнення світла, хамство співрозмовника тощо.
- Індивідуальні особливості людини – генетика, тип нервової системи, характер, самооцінка, стійкість до стресу, рівень тривоги, низька толерантність до розчарування.
- Індивідуальна оцінка ситуації – те, як людина сприймає обставини. Якщо вона вважає, що в даному конкретному випадку в неї є право на осуд або покарання інших, то є високі шанси на вияв агресії.
Здатність до емоційної регуляції – це ключовий фактор, який впливає на те, чи буде проявлена агресія, та яким способом.
Найпоширеніші тригерні події:
- порушення особистих кордонів;
- незадоволені базові потреби (безпека або соціалізація);
- страх;
- звички, стиль виховання, вплив оточення;
- перевтома, хронічний стрес, больові відчуття;
- втрата контролю над ситуацією;
- ментальні проблеми або розлади особистості;
- невміння конструктивно вирішувати конфлікти.
Варто зазначити, що спалах гніву та прояв агресії цілком може бути раптовим і спонтанним. Однак частіше за все він має свої тривалі передумови.
Вплив агресії на здоров’я
Агресія чинить помітний вплив на здоров’я людини. Причому не має значення: була вона виявлена зовні, прихована, чи направлена на саму людину (аутоагресія).
Наслідки агресії:
- фізичні – неможливість стримати агресію може призвести до травм, нещасних випадків, бійок тощо. Аутоагресія часто проявляється у вигляді самопошкоджуючої поведінки, інколи це стає причиною суїциду;
- психологічні – люди, які придушують в собі агресію, часто страждають від численних негативних наслідків. В них може підійматися кров’яний тиск, з’являються болі, погіршуються когнітивні функції. Жертви агресії піддаються сильному стресу, вони можуть відчувати тривогу, пригнічення, страх, приниження. Якщо людина переживає агресію систематично, в неї може з’явитись депресія;
- соціальні – у більшості спільнот агресивна поведінка засуджується. Якщо людина все ж її демонструє, в неї погіршується репутація та знижується умовний соціальний рейтинг. В разі, коли суспільство толерує агресію, це дуже негативно проявляється у всіх сфера суспільного життя.
Розуміння того, як і чому виникає агресія, допомагає взяти під контроль це руйнівне явище. Більшість спеціалістів вважають, що потрібно прикласти максимум зусиль для профілактики агресивної поведінки. В довгостроковій перспективі це допоможе зменшити її рівень у суспільстві.
Профілактика включає три головні аспекти: освіта (обізнаність про механізми виникнення агресії), психологічна допомога людям, які бажають навчитись контролювати гнів, та виховання (розвиток навичок ненасильницького спілкування).
Різниця між агресією та аб’юзом
Починаючи вивчати, що таке агресія, людина може сплутати це поняття з іншим. Аб`юз – це модель побудови стосунків, яка містить агресію як один з компонентів. Її мета полягає у встановленні контролю над іншою людиною.
У аб`юзивних стосунках може застосовуватись невербальна та вербальна агресія, пасивно-агресивна поведінка, а також різні види насильства (емоційне, сексуальне, фізичне, психологічне, економічне). В даній моделі завжди є агресор та жертва, люди не змінюють свої ролі.
Ознаками аб`юзу є обмеження агресором прав і свобод жертви: заборона спілкуватись із друзями, тотальний контроль всіх сфер життя, подвійні стандарти, необ’єктивна критика, емоційні гойдалки, газлайтинг.
Як реагувати на агресію
Неконтрольована агресія може сильно налякати та призвести до стану ступору. Також можливий несвідомий прояв агресії у відповідь. Щоб навчитись правильно поводитись у подібних ситуаціях, знадобиться певний час і навички.
Поради тим, хто вимушений взаємодіяти з агресивними людьми:
- Зберігати самоконтроль. Це головна умова екологічного виходу із потенціального конфлікту.
- Навчитись емоційної саморегуляції. Така навичка дуже корисна в дорослому житті, адже дозволяє розуміти власні емоції та керувати ними.
- Подивитись на ситуацію «зі сторони». Можливо, людина не зрозуміла контекст або просто опинилась на лінії вогню (потрапила під руку).
- Дати людині можливість висловитись повністю. Існує імовірність, що вона перейшла на підвищений тон через страх, що її не будуть слухати.
- Проявити емпатію. Іноді важливо зрозуміти емоції співрозмовника та відобразити їх. В такому разі людина відчує, що її почули та припинить агресивну поведінку.
Головне правило, коли в розмові з’являється вербальна агресія або інший вид агресії – це старатись зберігати спокій. Не можна провокувати агресора, намагатись його перекричати або вступати у бійку.
Як навчитися контролювати власну агресію
Якщо ви самі помічали за собою агресивну поведінку, або ваші близькі вказували вам на це, варто почати працювати з даною проблемою. Найкращий спосіб – звернутись до психотерапевта, який складе індивідуальний протокол боротьби з гнівом або застосує іншу методику.
Також є рекомендації для самостійної роботи:
- навчитись розрізняти свої емоції, відчуття та реакції (вести щоденник емоцій);
- тренувати релаксацію;
- обрати для себе відповідну фізичну активність;
- зайнятись вивченням інформації про емоції;
- встановити власні особисті кордони, а також навчитись поважати кордони інших людей.
Психологи радять започаткувати практику відвертих розмов з близькими та друзями. Це допоможе уникнути проявів неконтрольованої агресії через незадоволені потреби.
Зменшуючи прояви агресії, людина отримує шанс налагодити особисті стосунки та покращити свої відносини з колегами. Рівень стресу в її житті знижується, так само як ризик появи захворювань нервової системи.
Джерела: www.skillsyouneed.com, www.verywellhealth.com, www.healthline.com
