Філантропія: хто такий філантроп та як впливає на суспільство

Сьогодні кожен українець чудово знає, хто такі волонтери та що таке благодійність. Однак поняття «філантроп» досі лишається незнайомим для більшості. Хто такий філантроп, кому і як він допомагає? Розглянемо далі у цій статті.

Що таке філантропія

Філантроп – це людина, група людей або організація, які безкорисливо допомагають реалізувати благодійні, гуманітарні або громадські цілі. Філантропи можуть передавати різні ресурси – фінанси, майно, власний час та зусилля, експертні знання та навички. Важлива особливість їхньої діяльності полягає в тому, що зазвичай вони не очікують прибутку або іншої користі. Вони проявляють альтруїзм, вкладаючись у добру справу та стимулюючи розвиток громади.

Філантропія на персональному рівні може виглядати, наприклад, як підтримка місцевого гуртка дитячої творчості. Людина може безоплатно займатись із дітьми малюванням або організовувати дитячі вистави на свята. В більшому масштабі філантропія здійснюється через некомерційні організації, фонди, програми та гранти.

Варто уточнити, що філантропія не є точним синонімом благодійності. Інколи ці поняття перетинаються. Однак не кожен філантроп – це благодійник і навпаки, не кожна благодійність розцінюється, як філантропія.

У різних країнах держава по-різному регулює діяльність філантропів. Часто вона звільняє їх від частини податків. Саме тому дехто займається своєю діяльністю, тому що прагне скористатись пільгами та перевагами. Однак це не значить, що такий вклад у добрі справи має меншу вагу.

Історія філантропії

Перша письмова згадка філантропії належить Есхілу. Давньогрецький трагік використав його у трагедії «Прометей Прикутий». Цим словом він позначав божественну допомогу людям. Таким чином, у V столітті до н. е. даний термін означав божественну прихильність. Вже у IV ст. н. е. тлумачення слова змінилось. Відтоді філантроп – це людина, яка добре ставиться до інших.

Сучасне визначення терміну сформувалось у Франції, а потім поширилось на країни Європи та потрапило в українську мову.

Людське суспільство завжди розшаровувалось на класи, прошарки та касти, а ресурси розподілялись нерівномірно. Тому в усі часи існували ті, хто потребував підтримки, лікування та фінансової допомоги. Філантропи надавали таким людям прихисток, одноразову допомогу або забезпечували тривале утримання.

У Стародавній Греції сформувались наступні форми філантропії:

• будівництво храмів;
• спорудження лазень;
• громадські трапези;
• жертвування грошей бідним.

Можновладці Стародавнього Риму часто використовували філантропію для досягнення політичних цілей. Вони роздавали людям продукти та гроші. Це могли бути одноразові акції, також існували регулярні виплати окремим категоріям населення. Тоді ж набуло поширення меценатство – спонсорування діячів культури, які потім вихваляли та прославляли свого благодійника.

В Середні віки філантропом часто виступала церква. Будуючи храми та монастирі, вона надавала допомогу хворим людям, вдовам, сиротам та літнім, які не могли себе прогодувати.

До Київської Русі філантропія прийшла разом із християнством після 988 року. Почалось роздавання милостині бідним та будування благодійних лікарень. Особливу увагу можновладці приділяли питанню освіти малозабезпечених людей. Тому виділяли кошти на будування шкіл та училищ, в тому числі жіночих.

Протягом наступних століть філантропія як явище активно розвивалась. У багатьох країнах з’явились законодавчі документи, які регулювали таку діяльність. З XIX століття почали формуватись великі благодійні організації:

• Асоціація за поліпшення положення бідних (США);
• Армія порятунку (Велика Британія);
• Червоний Хрест (міжнародна організація).

До списку найвідоміших філантропів сучасності входять Мати Тереза, Білл Гейтс, Евангелос Заппас, Джон Девісон Рокфеллер, українці Степан Федак, Віктор Пінчук.

Хто такий філантроп

Філантроп – це людина або організація, яка бажає змінити якусь систему (уклад або звичний хід подій) з метою покращити становище певних людей або цілої категорії населення.

Риси характеру та якості, які виділяють філантропів:

1. Великодушність – такі люди готові поділитись своїми статками, майном, компетенціями та репутацією аби допомогти іншим.
2. Співчутливість – розуміння потреб та проблем інших людей та цілих спільнот.
3. Соціальна відповідальність – філантропи часто відчувають відповідальність перед суспільством і вважають, що можуть покращити ситуацію своїм вкладом.
4. Цікавість до життя громади, небайдужість – зазвичай такі люди активно включаються у громадську діяльність, підтримують ініціативи організацій та окремих людей щодо покращення суспільного життя. Вони залучені до розвитку громади в соціальному, екологічному, культурному напрямку та інших сферах.
5. Здатність до відкритості, прозорості та щирості – філантропія як діяльність потребує прозорих звітів, відкритих планів та чесності на кожному етапі реалізації проєкту.
6. Вміння приймати рішення – це може бути як рисою характеру, так і набутою навичкою. Філантропу необхідно уміти оцінювати ситуацію, аналізувати фактори та виносити рішення.

Багато хто з відомих філантропів надавав допомогу в тій сфері, яку добре знав. Наприклад ті, хто стикався із неякісною освітою, почали допомагати освітнім закладам. Люди, які втратили рідних через певну хворобу, вкладають кошти у дослідження цієї недуги та прискорюють пошук ліків. Дуже часто філантропія стає особистою справою, тому переважна більшість філантропів не афішують свою діяльність. Вони залишаються анонімними благодійниками.

Які переваги має філантропія

Перш за все, філантроп – це людина, яка прагне досягти позитивних змін у суспільному устрої. Тому для неї головною перевагою є можливість активно впливати на ситуацію, бути частиною створення чогось позитивного і корисного.

Не менш важливим фактором є податкові пільги та можливість сформувати позитивну репутацію для особистого бренду або компанії.

Особисті переваги благодійності та філантропії для людини:

• підвищення самооцінки внаслідок участі у добрій справі;
• зниження ризику появи депресії або зменшення її проявів (через те, що активується вироблення гормонів дофаміну, серотоніну та окситоцину);
• покращення стану здоров’я, зокрема роботи серцево-судинної системи;
• подовження терміну життя (актуально для людей будь-якого віку, в тому числі дуже літнім людям).

Варто зазначити, що філантропія дещо відрізняється від благодійності. Обидва ці види діяльності передбачають допомогу нужденним та тим, хто опинився у біді. Однак благодійність – це швидкі заходи, направлені на розв’язання нагальних проблем та полегшення кризових ситуацій. Вона може мати вигляд матеріальної підтримки, допомоги з пошуком житла чи надання медичного обслуговування.

Філантроп – це людина або організація, яка намагається визначити першопричини проблем, що виникають у суспільстві та змінити ситуацію в цілому на більш глобальному рівні. Така робота має систематичний характер, вона вимагає дуже великих зусиль та значних ресурсів. Щоб покращити становище окремих людей або цілих прошарків суспільства, філантропи вкладають гроші, знання і час. Вони можуть займатись цим власноруч або ж залучати фонди, трасти та організації.

Аби зрозуміти, хто такий філантроп, можна згадати історію заснування Гарвардського університету. Це один із найстаріших вищих навчальних закладів США, він існує з 1636 році. Першим значним спонсором університету був священник Джон Гарвард. Він заповів закладу понад 400 книг для заснування бібліотеки, а також половину всього свого майна. Пізніше коштом Джеймса Арнольда на території університету був заснований дендрарій.

Ця традиція підтримується і в наші дні, Гарвард постійно отримує пожертви та цільові кошти. З них виділяються гранти на різноманітні дослідження, спонсоруються наукові експерименти та проєкти.

Випускники Гарварду ставали визначними діячами, президентами, відомими письменниками, лауреатами Нобелівської премії.

Типи філантропії

Філантропом може бути як окрема людина, так і ціла організація. Також існують змішані форми. Наприклад, коли компанія підтримує та примножує пожертви, зроблені її працівниками. До змішаної форми належить передача коштів та майна на благодійність за заповітом. Фактично, це майно приватної особи, однак розпоряджається ним юридична особа.

Філантропія може поділятись на види за характером ресурсів, що передаються на благодійність:

• фінансові кошти;
• майно;
• особистий або робочий час;
• компетенції та експертна думка.

В Україні існує кілька організацій, які займаються тим, що акумулюють та перерозподіляють спонсорські кошти. Люди, що отримують допомогу через такі компанії, можуть навіть не знати, хто такий філантроп та хто саме їм допомагає. Однак вони мають змогу змінити своє життя на краще, втілити мрії або реалізувати мистецький проєкт.

Наприклад, через «Національну мережу розвитку локальної філантропії» в рамках програми «Мрії в дії» українські жінки змогли розвинути свій чинний соціальний бізнес або навіть започаткувати новий. Дана ініціатива була запроваджена ООН Жінки та Жіночим фондом миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).

Грант

Філантропія може здійснюватись у формі гранту. Грант – це ресурси, які передаються приватній особі або організації для реалізації певної мети. Грантом частіше за все є гроші, однак він також може включати майно, нерухомість, послуги та цінні папери. Наприклад, якщо грант виділяється на проведення наукових досліджень, до нього можуть бути додані прилади та обладнання.

Гранти надаються неприбутковим компаніям з наступними цілями:

• розвиток і масштабування шляхом проведення певних заходів;
• інформування спільноти про ті чи інші цінності;
• організація роз’яснювальних заходів;
• надання адвокатської підтримки;
• реалізація цінних соціальних ініціатив та проєктів;
•  організація екологічних та природоохоронних заходів.

Комерційні компанії можуть отримати гранти для наступних кроків:

• аналіз ринку;
• масштабування виробництва;
• спорудження нових будівель та виробничих приміщень;
• закупівля нового обладнання або транспортних засобів;
• зміна сфери діяльності, адаптація до нових умов, модернізація;
• виготовлення прототипу нового продукту;
• участь у міжнародній виставці або конференції;
• втілення інноваційних заходів.

Органи влади та місцевого самоврядування також можуть отримати гранти. Додаткові ресурси їм потрібні для вдосконалення інфраструктури (соціальної або комунальної), покращення системи обслуговування мешканців, здійснення заходів для розвитку громади (туристичного, культурного, економічного тощо).

Зазвичай для отримання гранту потрібно взяти участь у конкурсі. Кому з учасників надати грант, вирішує філантроп. Це може бути як приватна особа, так і організація. Гранти потрібно використовувати лише за призначенням, їх не повертають та не відшкодовують.

Соціальна програма

Ще один вид філантропії – соціальна програма. Це цілий комплекс заходів, який впроваджують з метою покращити якість життя громадян та посприяти розвитку суспільства в цілому. Метою заснування та втілення соціальних програм зазвичай стають такі суспільні проблеми як боротьба з неосвіченістю, зниження рівня бідності, зменшення кількості бездомних людей на вулицях.

Створюючи нову соціальну програму, організатори дотримуються наступного алгоритму:

1. Формулюють проблему та складають список можливих способів її вирішення.
2. Аналізують середовище.
3. Складають проєкт програми.
4. Реалізують програму (впроваджують у життя заплановані заходи).
5. Отримують результати.
6. Аналізують результати, порівнюють їх із плановими.

Варто додати, що використання допомоги, наданої філантропам, завжди ретельно контролюється. Це необхідно для того, щоб зберегти прозорість програм і уникнути зловживань.

Займатись благодійністю або стати філантропом може практично будь-яка людина. Якщо є бажання надати допомогу іншим, це можна зробити, навіть не маючи грошей. Філантроп може виділити кілька годин на тиждень для роботи у соціальній організації. Також стати учасником благодійних проєктів або допомагати реалізовувати соціальні програми.

Джерела: www.investopedia.com, www.fidelitycharitable.org