Зміст
Маранта радує око та насичує повітря у приміщенні киснем, вона не потребує складного догляду або дорогих добрив. Це ідеальна рослина для квітникарів-початківців. Додатковою перевагою стає широкий вибір сортів та видів. Можна обрати рослину із зеленим, фіолетовим або триколірним листям. Також види маранти відрізняються за розмірами та формою листя.
Маранта: опис та унікальні особливості
Маранта (Maranta) – це назва цілого роду рослин, до якого входять понад 50 видів. Марантові (Marantaceae) походять із тропіків, вони поширені у Бразилії, Центральній та Південній Америці, дуже популярні на Антильських та Багамських островах. Найближчий родич – калатея.
Свою назву рослина отримала на честь Бартоломео Маранти. Італійський лікар і ботанік зробив значний вклад у розвиток ботанічної фармакології.
Цікаво, що в англомовних країнах маранту можуть називати prayer plant – молитвенна рослина. Річ у тому, що стебла і листя куща змінюють своє положення протягом світового дня.
Ще один неочікуваний факт про квітку – кореневище виду Maranta arundinacea вживають у їжу. З веретеноподібних коренів виготовляють порошок, який добре підходить для приготування дієтичних страв. Борошно з маранти відоме під назвою «вест-індійський крохмаль».
Маранта – це багаторічна рослина, вона має бульбоподібне кореневище, від якого відходять стебла з листям. Листочки розташовуються у кілька рядів на стеблах, також є сорти з прикореневим розташуванням. Квіти маранти мають асиметричну будову, а плоди становлять собою однонасінну коробочку.
Маранта не становить небезпеки для домашніх тварин. На відміну від деяких тропічних рослин сік цієї квітки не містить токсинів.
Маранта: види
Види маранти, які були адаптовані для вирощування у горщиках, зазвичай мають висоту до 20-25 см. Їхнє листя має надзвичайно яскраве та різноманітне забарвлення. Колір варіюється від світло-зеленого до фіолетового та майже чорного.
Завдяки тому, що листя маранти міняє своє положення протягом дня, зовнішній вигляд рослини також змінюється залежно від часу доби. Листочки підіймаються увечері, тому можна побачити їхню нижню сторону (зазвичай темнішу). Вдень кущ стає розлогим: листя опускається і показує свою декоративну частину.
Маранта біложильчаста
Наукова назва виду – Maranta leuconeuravar або Massangeana. Ці багаторічні, вічнозелені рослини мають листя з помітними білими прожилками. Висота і діаметр куща зазвичай становлять 30-38 см.
Листя маранти біложильчастої має овальну форму, що характерно для всіх видів. Середня довжина листочка становить близько 13 см. Маранта біложильчаста може мати різне забарвлення. Основний колір листя зазвичай залишається зеленим, нижня частина може мати темніший, сіруватий або пурпурний відтінок. На лицьовій частині розташовуються яскраві плями, візерунки та лінії. Впізнавані білі прожилки проходять від центральної жилки до країв листа.
В дикій природі у період цвітіння (кінець весни, літо) з’являються двогубі квіти білого кольору з пурпурними плямами. Однак це рідкісне явище для кімнатних квітів.
Маранта двоколірна
Один із найпопулярніших видів має назву Maranta bicolor, або маранта двоколірна. Кущ цієї рослини має середню висоту близько 20 см, листя овальне, видовжене. Розміри листя варіюються від 12 до 15 см, а забарвлення включає два кольори: верхня частина гладка, має зелений фон із темними зеленими та бурими плямами, а нижня частина однотонна з коротким пушком.
Маранта очеретяна
Надзвичайно декоративний та яскравий вид маранти має назву маранта очеретяна (Maranta arundinacea). Рослина росте компактним кущем, який за сприятливих умов здатен вирости до 120 см. Листя овальне із загостреним кінчиком, максимальний розмір сягає 25 см.
Забарвлення може включати кілька кольорів. Деякі сорти мають однотонне забарвлення, їхнє листя зелене з сизим відтінком. Інші можуть похизуватись яскравими плямами та смугами на верхній частині листа. Якщо вдається домогтись цвітіння у домашніх умовах, то на кущеві з’являється колосок із невеликими білими квітами.
Саме цей вид маранти має їстівне коріння. В бульбах міститься до 25% крохмалю. Їх вживають у їжу відвареному вигляді або сушать та змелюють для отримання борошна «аррорут».
Маранта триколор
Рослина з яскравими трикольоровими листочками стала улюбленицею мільйонів квітникарів у всьому світі. Науковці називають її Maranta leuconeura erythrophylla або eritroneura, Maranta tricolor, а в побуті це просто маранта триколор.
Кущ висотою не більше 30 см складається із кількох стебел з широким овальним листям завдовжки 12 см. Частіше за все листя забарвлене у світло-зелений колір. З верхньої сторони його вкривають червоні смужки, темно-зелені (або навпаки, світлі) плями та жовті лінії. Нижня сторона листя має характерний рожевий колір, можуть бути присутні прожилки.
Цей вид маранти цвіте маленькими світло-бузковими квітками.
Маранта Керховена
Ще один популярний вид маранти має назву Leuconeura Kerchoveana або маранта Керховена. Це один із підвидів біложильчастої маранти, він відрізняється яскравим декоративним листям.
Середня висота куща становить 30 см, листя забарвлене у світло-зелений колір із вираженими строкатими візерунками. Зазвичай на верхній частині листя можна побачити плями темно-зеленого, жовтого або фіолетового кольору. Нижня частина має однотонне забарвлення сіро-зеленого кольору.
Інші популярні види маранти: массанжа, фасцінатор, бьюті кім, сциндапсус неон.
Маранта: правила догляду
Краса та естетичність маранти зробили її справжньою улюбленицею українських квітникарів. Її обирають для озеленення житлових та нежитлових приміщень. Маранта прекрасно виглядає на фото і відео, тому її можна використовувати як реквізит для знімання.
Однак догляд за цією рослиною повинен враховувати її специфіку. Не можна забувати, що маранта походить із тропічного клімату. Це значить, що потрібно уважно обрати місце для її розміщення у будівлі. Ще один важливий аспект – режим поливу.
Спеціалісти кажуть, що догляд за марантою досить простий, адже рослина не вимоглива. Щоб квітка почувала себе добре і зберігала здоровий вигляд, необхідно скласти певну систему з догляду (полив, підживлення, пересадка) і дотримуватись його. Якщо рослина знаходиться в офісі або іншому загальному нежилому приміщенні, варто доручити спостереження за нею одній відповідальній людині.
Освітлення
У природних умовах маранта росте в досить тінистих місцях. Вона пробиває собі шлях поміж інших кущів та високої трави. Не дивно, що рослина адаптувалась до тіні. Краще за все вона росте у тих ділянках приміщення, де немає прямих сонячних променів. Ба більше, сонце може залишити опіки на листі. Однак не можна ставити маранту у повністю затінене місце, вона любить напівтінь. Можна обрати таку ділянку квартири, де є розсіяне світло. За необхідності варто подбати про штучне освітлення. маранта добре реагує на світло люмінесцентних ламп.
Якщо квітникар воліє виносити рослину на вулицю в літній період, потрібно ретельно обирати місце її розміщення. Правила такі самі – відсутність прямих сонячних променів та напівтінь.
Температурний режим
Догляд за марантою передбачає створення певного температурного режиму. Будучи тропічною рослиною, ця квітка не терпить холоду. Влітку вона чудово почуває себе на вулиці: в саду, на подвір’ї або на балконі.
Експерти відзначають, що оптимальною температурою для маранти є діапазон від 20 до 25°C. Якщо рослина буде розміщена в затіненому місці і їй буде забезпечений достатній полив, то вона зможе витримати до 28°C.
В зимовий період потрібно подбати про те, щоб маранта знаходилась у теплому приміщенні – температура має бути не нижчою за 16°C.
Рослина потребує особливої турботи під час зміни сезонів. Важливо переносити її з одного приміщення в інше таким чином, щоб уникнути різких перепадів температур. Якщо це неможливо, потрібно переносити квітку поступово. Наприклад, восени залишити її на тиждень у передпокої, а тільки потім занести у дім.
Полив
Маранта полюбляє не тільки тепло, а ще й вологу. Для цієї рослини дуже важливо, щоб її ґрунт не пересихав. Водночас квітникарю потрібно слідкувати за тим, щоб коріння рослини не почало гнити. Тобто, необхідно витримати певний баланс.
В літній період рекомендується поливати маранту через день. Не можна заливати ґрунт, вода має легко вбиратися у землю. Протягом холодного періоду року знадобиться менш інтенсивний полив. Можна робити довші перерви, наприклад, 5-7 днів. Оптимальний час для нового поливу, коли ґрунт просохне на кілька сантиметрів.
Воду для поливу маранти потрібно готувати завчасно. Вона має бути відстояною, також добре підходить фільтрована питна вода. Важливо подбати про те, щоб на коріння рослини не потрапляла холодна рідина. Це значить, що температура води для поливу має бути трохи вища за кімнатну (всього на пару градусів).
Вологість повітря
Піклуючись про кореневу систему, не варто забувати про зволоження наземної частини рослини. Маранта потребує досить вологого середовища. Нагадаємо, що все ж таки, ця рослина походить із тропіків. Щоб створити для неї комфортні умови, потрібно періодично обприскувати стебла і листя з пульверизатора. Влітку цю процедуру варто проводити щодня. Рослина буде вдячна за щедре зволоження, адже через широку поверхню листя рідина дуже швидко випаровується. Також можна іноді відносити горщик у душ та поливати весь кущ з лійки.
В зимовий період обприскування можна проводити рідше, однак необхідно подбати про підвищення вологості повітря. Горщик з марантою можна поставити на піддон, а потім у ємність із вологим керамзитом, піском або мохом.
Підживлення
Найбільш корисними для маранти вважаються добрива з високим вмістом азоту. Деякі експерти рекомендують чергувати органічні та мінеральні добрива. Завдяки такому прийому вдасться покращити зовнішній вигляд листя. Воно стане більш пишним та яскравим, а сам кущ буде активно рости.
За час вегетаційного періоду удобрювати рослину потрібно раз на 4-6 тижнів. В холодний час року підживлення має бути мінімальним. Достатньо вносити добрива раз на 8 тижнів. Важливо подбати про безпеку коренів. Деякі добрива можуть викликати опік кореневої системи. Тож рекомендується зменшити концентрацію – розвести речовину удвічі більшою кількістю води, ніж рекомендує виробник.
Вносити добрива потрібно виключно на ґрунт, розподіляючи рідину рівномірно. Не можна допускати потрапляння речовин на листя. Це може викликати опік.
Рекомендації щодо підживлення:
- Період активного підживлення триває протягом весни, літа і частини осені.
- Друга частина осені має стати перехідним періодом – інтенсивність підживлювання потрібно поступово зменшувати.
- Протягом зими можна взагалі не вносити добрива, або ж вносити дуже рідко. Підживлення не приносить рослині користі, адже її ріст сповільнюється.
Вносити добрива потрібно одразу після поливу. Це забезпечить захист коренів від опіків. Якщо добрива мають форму гранул, їх потрібно висипати на ґрунт і одразу ж полити.
Інколи добрива розподіляються нерівномірно та накопичуються у верхніх шарах ґрунту. Це негативно впливає на рослину, наслідки проявляються у зміні кольору листя. Річ у тім, що через надмірне підживлення стається пересихання кореневої системи. Листя починає жовтіти або ж стає коричневим.
Маранта: пересаджування
Пересаджування маранти потрібно проводити навесні перед початком вегетативного періоду. Рослини віком до 3-х років рекомендовано пересаджувати щорічно, кожен раз обираючи більший горщик. Старші маранти можна пересаджувати раз на 2 роки.
Коренева система цих рослин відносно невелика, вона не йде вглиб. Тому для марант можна обирати широкі, але неглибокі горщики.
Особливу увагу варто приділити складу ґрунту. Він не повинен затримувати вологу, інакше коріння почне гнити. Оптимальна основа – торф. Загалом структура ґрунту має бути пористою та пухкою.
Під час пересаджування маранти можна відділити частину куща для розмноження рослини. Для цього потрібно акуратно розділити кореневу систему таким чином, щоб у кожній відділеній частині було 2-3 клубні та кілька стебел з листочками. Нові кущики потрібно посадити в окремі горщики підходящих розмірів. Щоб створити сприятливий клімат, можна накрити їх поліетиленовою плівкою.
Маранта: типові проблеми
Яким би ретельним та уважним не був догляд за марантою, існує імовірність ураження рослини хворобами або шкідниками.
Найбільш поширені проблеми у догляді за марантою
| Вид ураження | Симптоми та прояви | Способи подолання |
| Патогенні грибки | Листя в’яне, жовтіє, сохне, рослина перестає рости, коріння чорне і м’яке | Регулярно оглядати рослину, видаляти вражені частини листя, застосувати фунгіциди |
| Інфекція | Поява бурих плям на листі | Видалення зараженого листя, обробка рослини відповідними препаратами |
| Помилки у догляді(щільний ґрунт, відсутність дренажу, надмірний полив) | Погіршення стану листя, в’янення, пожовтіння | Корегування режиму поливу, вологості, температури |
| Шкідники (щитівка, павутинний кліщ) | Поява комах на листі, воскове покриття на листі, тонке павутиння навколо стебел | Обробка рослини спеціальними препаратами, направленими на боротьбу з конкретними шкідниками |
Якщо ви прийняли рішення використати фунгіциди (бактерициди) для обприскування або поливу рослини, обов’язково порадьтесь зі спеціалістом. Неправильна доза або інше порушення правил застосування може призвести до загибелі рослини.
Квітникарі, які мають кілька марант і виявили захворювання на одній із рослин, повинні подбати про безпеку всіх інших кущів. Варто встановити між ними велику дистанцію, щоб уникну зараження. Також потрібно провести профілактичну обробку листя. З будь-якою проблемою простіше боротись на початкових стадіях. Тому рекомендується постійно оглядати рослину.
Маранта – чудова вічнозелена рослина, її головна цінність полягає у декоративному листі. Тому варто докласти зусиль, щоб зберегти листя здоровим та гарним.
