Зміст
Self-handicapping (самоперешкоджання) – це звичка заздалегідь створювати собі перешкоди або готувати виправдання перед важливою справою, щоб у разі невдачі пояснити її обставинами, а не браком здібностей. Людина ніби страхує самооцінку: «я провалився, бо не виспався», а не «я не впорався».
На короткій дистанції така стратегія справді зменшує біль від невдачі. Але дослідження показують, що в довшій перспективі вона знижує результати і підтримує тривогу. Розберемо, як працює self-handicapping, чим він відрізняється від самосаботажу і прокрастинації та як перестати підставляти самого себе.
Що таке self-handicapping простими словами
Термін запровадили американські психологи Едвард Джонс і Стівен Берглас у 1978 році. В їхньому експерименті учасники розв’язували тест і отримували схвальний відгук незалежно від того, чи справді впоралися. Потім їм пропонували перед повторним тестом обрати препарат: один нібито покращував мислення, інший – погіршував. Ті, хто отримав надто складні завдання й не розумів, за що його похвалили, частіше обирали препарат, що заважає.
Логіка проста: якщо я не впевнений, що зможу повторити успіх, краще мати зовнішню причину для провалу. Тоді невдача не скаже нічого поганого про мої здібності, а успіх, попри перешкоду, виглядатиме ще вагомішим.
У сучасній психології self-handicapping розглядають як стратегію захисту самооцінки та враження, яке ми справляємо на інших. В українській науковій літературі для нього вживають термін «самоперешкоджання», зрідка трапляються кальки «самогандикапування» чи «селф-хендікепінг».
Види самоперешкоджання
Дослідники розрізняють два види self-handicapping.
| Поведінковий | Заявлений | |
| Суть | Людина створює реальну перешкоду | Людина лише говорить про перешкоду |
| Приклади | Не готуватися до іспиту, лягти спати о 3 ночі, випити перед виступом, взятися за явно недосяжну ціль | «Я сьогодні погано почуваюся», «у мене болить голова», «я зовсім не готувався» |
| Ціна | Вища: перешкода справді погіршує результат | Нижча, але підточує довіру оточення і впевненість у собі |
| Хто частіше | У більшості досліджень – чоловіки | Помітних статевих відмінностей немає |
Приклади self-handicapping у житті
Щоб краще зрозуміти, як self-handicapping може проявлятися, нижче ми зібрали основні приклади цього процесу з життя:
- Навчання. Студент до останнього відкладає підготовку, а в ніч перед іспитом іде на вечірку. Якщо отримає низьку оцінку – «бо не готувався», якщо високу – «ну, я ж здібний».
- Робота. Фахівець бере на себе забагато задач одночасно перед важливою презентацією. Якщо вона пройде слабко, винне навантаження, а не його компетентність.
- Спорт. Спортсмен пропускає тренування перед змаганнями або заздалегідь розповідає всім про стару травму.
- Творчість і хобі. Людина надсилає роботу на конкурс в останню хвилину, «на коліні», хоча мала місяць на підготовку.
- Стосунки. Перед першим побаченням людина наперед налаштовує себе й інших: «я все одно не вмію знайомитися».
У всіх прикладах спільне одне: перешкода з’являється до важливої події, і вона зручна для пояснення можливої невдачі.
Чому люди створюють собі перешкоди
Self-handicapping – не лінощі й не слабкість характеру. Це спосіб уникнути болючого висновку «я недостатньо здібний». Найчастіше до нього схиляють такі чинники:
- страх невдачі й сорому. Чим болючіше людина переживає поразку, тим більше їй хочеться мати «запасне пояснення»;
- невпевненість у власних здібностях. Особливо після успіху, причину якого людина не розуміє: як в експерименті Джонса і Бергласа;
- нестабільна самооцінка. Коли цінність себе залежить від кожного результату, будь-яка перевірка здається загрозою;
- орієнтація на «виглядати компетентним», а не на навчання й розвиток;
- переконання, що здібності вроджені й незмінні. Тоді невдача сприймається як вирок, а не як етап навчання.
Великий метааналіз 2021 року, опублікований у Journal of Educational Psychology, об’єднав 159 досліджень і понад 81 тисячу учасників. Найсильніше схильність до self-handicapping була пов’язана з низькою сумлінністю (r = −0,40), страхом невдачі (r = 0,39), нейротизмом (r = 0,38) та низькою самооцінкою (r = −0,34). Чоловіки в середньому вдаються до цієї стратегії частіше, ніж жінки.
Чим self-handicapping шкодить
У моменті стратегія працює: після невдачі людина менше засмучується, бо має пояснення. Але в довшій перспективі дослідження фіксують зворотний бік:
- нижчі результати в навчанні та роботі – адже перешкода реально заважає;
- менше наполегливості та внутрішньої мотивації;
- більше негативних емоцій і гірше самопочуття;
- частіше вживання алкоголю як «готового виправдання»;
- оточення поступово сприймає людину як ненадійну або таку, що постійно скаржиться.
Виникає замкнене коло: людина не перевіряє свої здібності чесно, тож невпевненість у них лише зростає, а разом із нею – бажання знову підстрахуватися.
Чим self-handicapping відрізняється від самосаботажу і прокрастинації
Ці поняття часто плутають, бо зовні поведінка схожа. Різниця – у меті та моменті.
| Self-handicapping | Самосаботаж | Прокрастинація | |
| Що це | Перешкода або виправдання перед перевіркою здібностей | Ширший патерн дій, що віддаляють від власних цілей | Відкладання справ попри шкоду від затримки |
| Головний мотив | Захистити самооцінку, якщо буде невдача | Уникнути неприємних емоцій, страху успіху чи змін | Уникнути неприємного завдання тут і зараз |
| Коли виникає | Перед подією, де оцінюють результат | У будь-якій сфері, часто повторюється | Перед будь-якою неприємною задачею |
| Ключове питання | «Що я скажу, якщо провалюся?» | «Чому я знову руйную те, що хочу?» | «Зроблю це пізніше» |
Self-handicapping можна вважати однією з форм самосаботажу, а прокрастинацію – одним з інструментів, яким він користується. Детальніше про ширшу картину – у статті «Самосаботаж: чому ми заважаємо самі собі та як це змінити».
Як зрозуміти, що ви вдаєтеся до self-handicapping
Зверніть увагу, чи впізнаєте себе в кількох пунктах:
- перед важливою подією ви раптом знаходите десяток інших термінових справ;
- ви наперед попереджаєте людей, що «не готувалися» або «погано почуваєтеся»;
- після невдачі перша думка – про обставини, а не про те, що можна зробити інакше;
- ви обираєте або занадто прості, або недосяжні цілі, але рідко – реалістично складні;
- вам легше не спробувати взагалі, ніж спробувати й отримати чесну оцінку.
Один-два збіги – нормальна людська реакція. Якщо ж це стабільна модель у важливих сферах, варто з нею попрацювати.
Як позбутися self-handicapping
Нижче наведено декілька стратегій як позбутися Self-handicapping:
- Відділіть результат від цінності себе. Невдалий іспит – це інформація про підготовку, а не вирок здібностям. Корисно прямо сказати собі: «Цей результат покаже, що мені ще варто підтягнути».
- Змініть ціль з «довести» на «навчитися». Дослідження пов’язують орієнтацію на опанування навички, а не на демонстрацію компетентності, з меншим самоперешкоджанням.
- Нагадайте собі про свої цінності перед перевіркою. У дослідженні Siegel та колег (2005) коротка вправа самоствердження – письмово згадати важливі для себе цінності – зменшувала схильність створювати перешкоди.
- Передбачте свої «зручні перешкоди». Запишіть, як ви зазвичай підставляєте себе, і сплануйте за принципом «якщо – то»: «Якщо ввечері перед іспитом мене кличуть на зустріч, я переношу її на після іспиту».
- Робіть чесний розбір після події. Розділіть аркуш на дві колонки: що залежало від мене і що ні. Так ви тренуєте звичку бачити свій реальний внесок.
- Ставтеся до себе м’якше. Що менше ви себе картаєте за помилки, то менше потреби в «страховці» заздалегідь.
Коли варто звернутися до психолога
Якщо самоперешкоджання систематично заважає навчанню, кар’єрі чи стосункам, супроводжується сильною тривогою, а «виправданням» стає алкоголь або інші речовини, варто звернутися до психолога чи психотерапевта. Когнітивно-поведінкова терапія допомагає виявити переконання, які підживлюють страх невдачі, і поступово їх змінити.
Self-handicapping – це погано? У моменті він захищає від болю невдачі, тому сам по собі не є «вадою». Проблемою він стає, коли перетворюється на звичку і заважає досягати цілей.
Чи завжди self-handicapping свідомий? Ні. Часто людина щиро вірить, що їй просто не вистачило часу чи сил, і не помічає, що сама створила ці обставини.
Чим self-handicapping відрізняється від виправдань? Виправдання з’являються після події. Self-handicapping готує їх заздалегідь, а в поведінковій формі ще й створює реальну перешкоду.
Як українською перекладається self-handicapping? У науковій літературі вживають «самоперешкоджання». Дослівно це «створення собі гандикапу»: у спорті гандикапом називають умовну перешкоду, яку дають сильнішому учаснику.
Чи можна повністю позбутися self-handicapping? Мета не в тому, щоб ніколи не хвилюватися перед перевіркою, а в тому, щоб помічати свою «страховку» вчасно і свідомо обирати підготовку замість неї.
Джерела
- Jones, E. E., & Berglas, S. (1978). Drug choice as a self-handicapping strategy in response to noncontingent success. Journal of Personality and Social Psychology – PubMed
- Schwinger, M. et al. (2021). Why do students use strategies that hurt their chances of academic success? A meta-analysis of antecedents of academic self-handicapping. Journal of Educational Psychology – Epistemonikos, огляд Teachers College
- Siegel, P., Scillitoe, J., & Parks-Yancy, R. (2005). Reducing the tendency to self-handicap: The effect of self-affirmation. Journal of Experimental Social Psychology – Michigan Tech
- Self-handicapping – Wikipedia: види, статеві відмінності, довгострокові наслідки (Zuckerman & Tsai, 2005)
- Носенко Д. В. (2016). Дисертація про особистісні передумови самоперешкоджання – Academic Texts of Ukraine
