Як стрес впливає на нервову систему та коли потрібна консультація невролога

Для багатьох українців стрес став невіддільною частиною життя. Наслідки воєнних дій, фінансові труднощі, проблеми у стосунках можуть викликати хронічне напруження. Хоча короткочасний стрес є природною реакцією організму на небезпеку та допомагає швидко мобілізувати ресурси, тривалий стрес здатен серйозно вплинути на стан нервової системи. В цьому матеріалі ми розглянемо, як стрес впливає на мозок та нервову систему, і коли варто звернутися до невролога.

Якщо ви помічаєте такі тривожні симптоми, як хронічний головний біль, безсоння або порушення пам’яті, важливо звернутися до спеціаліста. Невролог Київ допоможе провести детальну діагностику, визначити причину ваших проблем та запропонувати ефективний план лікування.

Механізм впливу стресу на нервову систему

Коли ми стикаємося з будь-якою стресовою ситуацією, організм активує так звану реакцію «бий або біжи». Відповідальні за це дві основні системи:

• симпатична нервова система – частина автономної нервової системи, яка активує організм, готуючи його до дії;
• гіпоталамо-гіпофізарна система, яка сприяє викиду гормонів стресу, таких як адреналін та кортизол.

Ці процеси призводять до певних фізіологічних змін: прискореного серцебиття, підвищення артеріального тиску та загального підвищення тонусу м’язів. У короткостроковій перспективі такі реакції можуть бути корисними, проте при тривалому стресі ці зміни можуть завдати шкоди нервовій системі.

Так, хронічний стрес може спричинити дисбаланс нейронних ланцюгів, які відповідають за когнітивні функції. Це може проявлятися у погіршенні пізнавальної функції мозку, призводити до коливань настрою та підвищити рівень тривожності. Такий дисбаланс впливає на загальні фізіологічні функції організму через вегетативні, метаболічні та імунні медіатори. 

Наслідки впливу хронічного стресу на нервову систему

Тривалий стрес може проявлятися як у вигляді деяких типових проявів, так й більш системно. До числа найтиповіших неврологічних сценаріїв, спричинених хронічним стресом, належить:

1. Виснаження мозку. Хронічний стрес негативно впливає на гіпокамп – ділянку мозку, відповідальну за пам’ять та навчання. Постійно підвищений рівень кортизолу може зменшувати об’єм гіпокампа, що призводить до зниження рівня концентрації уваги та когнітивних функцій в цілому.
2. Порушення сну. Стрес часто викликає безсоння або поверхневий сон, що не дозволяє організму повноцінно відновитися. Це може погіршити роботу нервової системи, викликаючи дратівливість, втому та тривожність.
3. Зміни в роботу вегетативної нервової системи. Хронічний стрес може призвести до порушення балансу між симпатичною та парасимпатичною нервовими системами. Це може проявлятися у вигляді таких симптомів як тахікардія, підвищений артеріальний тиск, надмірне потовиділення або проблеми з травленням.

Стрес є тригером багатьох психосоматичних захворювань, наприклад, мігрені. На думку вчених, він також є одним із головних факторів розвитку депресії та тривожних розладів. Це обумовлено тим, що тривалий стрес змінює хімічний баланс мозку, знижуючи рівень серотоніну та дофаміну, що може призводити до погіршення настрою та появи відчуття тривоги.

Коли потрібно звернутися до невролога

Не завжди симптоми стресу потребують медичного втручання. Однак, якщо ви спостерігаєте наступні ознаки, варто звернутися до невролога:

• хронічний головний біль або мігрень;
• проблеми з засинанням або якістю сну;
• тремор або м’язові судоми;
• погіршення пам’яті та проблеми з концентрацією уваги;
• відчуття постійної тривоги;
• зниження чутливості в кінцівках, відчуття поколювання або оніміння.

Тільки лікар може встановити, чи є вказані симптоми наслідками стресу, чи проявами інших захворювань. 

Рекомендації щодо профілактики та подолання стресу

Науковці виокремили певний перелік дій, які є вирішальними для підтримки здоров’я нервової системи. До числа найбільш ефективних стратегій подолання стресу належить:

1. Дотримання режиму сну. Спіть щонайменш 7-8 годин на добу, при цьому лягайте спати та прокидайтеся в один і той самий час.
2. Регулярно займайтеся фізичною активністю. Фізичні вправи допомагають зменшити рівень кортизолу та підвищити рівень ендорфінів, які покращують настрій. Це не обов’язково повинні бути силові чи кардіонавантаження. Розпочати можна й з щоденної прогулянки.
3. Раціонально організуйте свій час. Плануйте свій день таким чином, аби в ньому завжди був час для відпочинку. За можливістю уникайте систематичного перевантаження.
4. Спілкуйтеся з близькими. Підтримка від друзів або родини також допомагає подолати наслідки стресу.

Не соромтеся звертатися до психолога чи невролога, якщо відчуваєте, що не можете самостійно впоратися зі стресом. Сучасні методи діагностики та лікування, які, наприклад, пропонують фахівці клініки Pulse, дозволяють швидко встановити точний діагноз, виявити порушення в роботі нервової системи та запобігти розвитку ускладнень. Навіть тривалий стрес не повинен стати причиною масштабного порушення роботи усього організму.