Аглаонема: догляд у домашніх умовах, види, фото

Естетична та достатньо невибаглива – аглаонема цілком заслужено здобула величезну розповсюдженість. За останні роки вона стала однією з найбільш популярних кімнатних рослин. В даному матеріалі ми розглянемо, як доглядати за аглаонемою, які різновиди вона має та якими унікальними властивостями відрізняється.

Аглаонема: походження

Аглаонема (Aglaonema) походить з родини Ароїдних. Її назва утворена від грецьких слів «aglos» і «nema», які перекладаються як «блискуча» та «нитка». Природне середовище аглаонеми – це тропічні та субтропічні регіони Азії та Індійського субконтиненту. Найчастіше вона зустрічається в країнах Південної та Південно-Східної Азії (в Малайзії, Індонезії та на Філіппінах) та інших регіонах з подібним кліматом.

Аглаонеми стали популярними кімнатними рослинами завдяки їхній витривалості до зовнішніх умов та виразним декоративним якостям. Сорти та гібриди аглаонеми розповсюджені в усьому світі. Певні види аглаонеми достатньо широко доступні, тому їх можна знайти у квіткових крамницях. Інші – достатньо рідкі.

Сьогодні аглаонему можна знайти в будинках, квартирах та офісах, де вона цілком успішно адаптувалася до відповідного мікроклімату. Квіткарі цінують цю рослину за листя незвичайної форми та його унікальне забарвлення.

Аглаонема: зовнішні ознаки

Рослина є близьким родичем дифебахії та має багато загальних зовнішніх характеристик. Але за розмірами вона значно менш та має вужче листя. Аглаонема також довше цвіте.

Рослина становить собою щільний пучок з листя на коротких або довгих стеблинках. При цьому листя досить жорстке, без розривів та отворів з глянсовою поверхнею. Форма буває різною, як яйцеподібною, так і ланцетоподібною. Розмір листя коливається від 9 до 16 см, це залежить від віку та сорту рослини, також як й забарвлення. Колір може змінюватись у широкій гамі зелених відтінків, також у різних типах кольорів спостерігається наявність або відсутність кольорових прожилок та облямівки.

Аглаонема цвіте з лютого до листопада, проте найчастіше її квітам не дозволяють розпуститися. Більшість квітників вважають, що головна краса рослини полягає у листі, тому обрізають бутони, щоб ті не тягли на себе життєві соки. Якщо ж бутон залишити, він розпуститься в квітку, яка має форму початку, обгорнутого світлим покривалом зеленого відтінку. Суцвіття може бути єдиним або одночасно виростає до трьох стебел.

Початки можуть бути тонкими циліндричними (близько 5 мм завширшки та до 6 см завдовжки) або товстими булавоподібними (близько 10 мм завширшки та до 4 см завдовжки). Після того, як квіти відцвітають, на стеблинках утворюються плоди. Вони мають червоний відтінок, а всередині знаходиться одне насіння, яке дозріває за 6-9 місяців.

Важливе попередження: як тропічна рослина, аглаонема дуже отруйна. Будь-який контакт людини чи тварини з її соком має негативні наслідки. Це означає, що ягоди в жодному разі не можна куштувати, а руки слід берегти від попадання соку. Усі маніпуляції з рослиною необхідно проводити у щільних рукавичках. За можливістю, її краще поставити в недоступне для них та домашніх тварин місце.

Аглаонема: унікальні властивості

Багато хто з тих, хто тривалий час цікавиться кімнатними рослинами, навряд чи міг оминути увагою дослідження NASA, проведене в 1989 році в рамках Clean Air Study. Це дослідження мало на меті вивчити, наскільки корисними можуть бути рослини для очищення повітря на космічних станціях. Для цього дослідники розмістили кілька популярних кімнатних рослин у спеціальних ізольованих камерах і провели тести, щоб визначити, які леткі органічні сполуки (ЛОС) ці рослини можуть видалити з повітря.

Один із видів рослин, що були включені до цього дослідження, це Aglaonema, зокрема Aglaonema modestum, і вона продемонструвала дуже обнадійливі результати. Рослині вдалося видалити з навколишнього середовища такі шкідливі речовини, як бензол та формальдегід. Але варто відзначити, що показники ефективності аглаонеми були трохи нижчими, ніж в інших рослин.

Поряд з перевагами для фізичного здоров’я, аглаонеми також забезпечують переваги для психічного здоров’я. Було доведено, що кімнатні рослини багаторазово зменшують рівень стресу та підвищують щастя, навіть терапевти їх використовують для допомоги пацієнтам на практиці, відомій як терапевтичне садівництво. Це справедливо не тільки стосовно аглаонеми, але й для кімнатних рослин в цілому.

Аглаонема також належить до класу кімнатних рослин, які ідеально підходять для тих, хто шукає рослину для свого робочого столу. Вона невибаглива в плані догляду, може рости в сутінку та має достатньо естетична. Якщо додати до цього результати проведених досліджень, які підтверджують, що наявність рослин поруч може збільшити вашу увагу більш ніж на 10%, то англаонема стане вашим додатковим інструментом у збільшенні власної робочої продуктивності.

Аглаонема: види та їх характерні риси

Існує понад 50 різновидів англаонеми, які за висотою поділяються на 3 великі групи: низькорослі, середньорослі та високорослі.

Низькорослі види аглаонеми

Низькорослі виростають до 25 см, їх листя більш розлоге або повзуче, у порівнянні з іншими різновидами. До цього типу відносять такі сорти:

1. Округла (Rotundum) – її листя має серцеподібну форму та характерний темно-зелений колір. Основна прожилка має чіткий контур, від неї відходять дрібні рожеві прожилки. Також на листі можуть бути інші візерунки світло-рожевого кольору. Ідентичне забарвлення має квітка: яскравий початок з блідим покривалом.
2. Ребриста (Costatum) – різновид англаомени найменшого розміру. Стовбур рослини має багато відростків, які відходять від самого кореня. Листя розміром до 200 мм завдовжки та до 100 мм завширшки. Має характерну яйцеподібну форму. На темній основі листя чітко проглядаються світло-зелені прожилки, плями та смужки. Під час цвітіння квітка має білий початок та зелене покривало.
3. Короткопокривальна (Brevispathum) – цікавий вид аглеонеми, стовбур якої практично невидимий, оскільки знаходиться під землею. Візуально здається, що листя виходить прямо з ґрунту. Листя відрізняється витягнутою формою з помітним гострим кінчиком. Його колір – світлий, але не блідий. Центральна прожилка – яскраво виражена, інші – майже непомітні. Квітка виглядає, як білий початок під білим покривалом.
4. Тайволі (Tivoli) – оригінальний різновид, який відрізняється нетиповим малюнком листя. Останні мають інтенсивний зелений колір з блідим рожевим окантуванням. Чим старіше стає рослина, тим більш насиченим стає колір окантування.
5. Метелик (Butterfly), також відома як Батерфляй – один із найяскравіших видів рослини. Молоде листя спочатку має смарагдове забарвлення, його центральна прожилка – рожева, інші прожилки – світло-зелені. З часом дозрівання листя змінює колір – збільшується площа забарвлених у рожевий колір ділянок. Зрештою, практично весь лист стає плямистим та строкатим.

Середньорослі види аглаонеми

Середньорослі рослини вже мають більші розміри – до 60 см. До числа найпоширеніших сортів належить:

1. Марія (Maria) – цей вид аглеонеми може зрости до 60 см. Має густу крону з великою кількістю стебел. Довжина листя – до 20 см, на темно-зеленому фоні виділяються світло-зелені неконтрастні смуги. Такий вид можна порекомендувати тим, хто не може приділяти багато часу рослині. Марія вважається невибагливим сортом і її окрас не змінюється при зміні освітлення.
2. Срібна королева (Silver Queen) – кущ цього сорту досягає у розмірах 45 см, а довжина листя варіюється в діапазоні від 15 до 30 см. Фактично, це протилежність Марії за кольором. На світло-зеленому тлі листа розташовані темні плями та прожилки. Іноді основний колір листя може мати холодний голубуватий відтінок.
3. Аглаонема Трейбі (Aglaonema Treubii) – середньорослий сорт квітки з листям, забарвлення якого нагадує лист Марії. Різниця полягає у формі листя – вони вузькі та досить довгі. Цей вид аглаонеми поширений не настільки широко, як інші, і вважається рідкісним.
4. Скромна або Помірна (Modestum) – ця акуратна квітка істотно відрізняється від інших сортів. Вона була привезена з Індокитаю, та здатна вирости до 50 см у висоту. Листя має єдиний колір без виражених прожилок або інших плям. Однак декоративність рослині надає сама форма листа – через однотонність дуже добре видно усі рельєфи.
5. Розписна (Pictum) – надзвичайно яскраво забарвлений сорт. Середня висота куща досягає 50 см. Через велику кількість щільно розташованих живців він виглядає дуже густим. Листя пофарбоване в хаотичному порядку в різні кольори: білий, бежевий, сріблястий, темно- і світло-зелений.

Високорослі види аглаонеми

Високорослими називають рослини, які досягають заввишки понад 1 метра. Хоча існують сорти, які дивують своїми габаритами та ростуть до 1,5 м і більше. Найчастіше це штучно виведені різновиди, «прототипами» яких стали тіньовитривалі сорти.

Найпопулярніші види аглаонеми:

1. Сільвер Бей (Aglaonema Silver Bay) – максимальна висота куща становить 1 м, листя – до 30 см. Кущ складається з сукупності стебел, листя має овальну форму з виразним загостреним кінчиком. Забарвлення листя змінюється в міру дозрівання: в молодої рослини воно буде світлим, у зрілої – темним. З лицьового боку (верхнього) на кожному листі є світло-зелені плями та смужки, ближче до країв колір листа стає темно-зеленим. З вивороту все листя темне та однотонне.
2. Фрідман (Freedman), також її називають Габріель та Сесілія – одна з найвищих аглаонем, її максимум досягає 1,5 м. Лист також досить великий, має характерний хвилястий край. Забарвлення листа включає два кольори – темно-зелений по краях та світлий, сріблястий у центрі.
3. Смугаста (Stripes) – свою назву сорт отримав завдяки специфічному забарвленню. На тлі блідо-зеленого (салатового кольору) листя яскраво виділяються світлі прожилки. Іноді це забарвлення порівнюють із зовнішнім виглядом кавуна.
4. Папайя Бьюті (Phatthaya Beauty) – великий та високий кущ даного виду складається з міцних стебел та достатньо великого листя з гострим куточком. На темному зеленому тлі відмінно виділяються широкі сріблясті плями без яскравих прожилок або смужок. Чим старша рослина, тим темніше її листя.
5. Мінлива (Commutatum) – росте до 1,5 м та має дуже довгі стебла. Велике листя досягає в довжину 30 см. Забарвлення залежить від підвиду. Вона включає темно-зелене тло та світлі вкраплення, проте змінюється форма світлих плям – смужки, хаотичний малюнок, окремі мазки вздовж бічних ребер.

Догляд за аглаонемою залежить від її типу. Більшість сортів добре почувається у притінку, але деякі необхідно встановити на місця з достатньою кількістю денного світла.

Аглаонема: догляд у домашніх умовах

Майже усі сорти аглаонеми, доступні широкому споживачеві – достатньо невибагливі в плані догляду та мікроклімату. Однак їм також потрібно створити спеціальні умови, щоб досягти стабільного зростання та правильного забарвлення листя.

Освітлення

В природі рослина добре росле в тіні, тому в домашніх умовах вона не потребує розміщення на підвіконні. Більш того, її в загалі не варто встановлювати під відкритим сонцем, оскільки воно може спричинити опіки листя. Ряболисті різновиди аглаонеми можна встановити в місцях з достатньою кількістю сонячного світла, оскільки він його кількості залежить інтенсивність кольору квітів.

Температура та вологість повітря

У період вегетації аглаонемі потрібна температура близько 20-25 ºC. Оскільки це тропічна квітка, взимку не можна допускати її замерзання, тому найкраще утримувати температуру не нижче 16 ºC. Якщо рослина стоїть на підвіконні, вона не повинна торкатися холодного вікна.

В жодному разі алгаонему не можна розміщувати на протязі. Це сповільнить її зростання та може призвести до загибелі. Також варто берегти квітку від частих та різких перепадів температур.

Вимоги до ґрунту

Для аглаонеми необхідно купити спеціальний субстрат або зробити його самостійно.

Грунт має бути досить пухким, щоб він встигав просохнути між поливами. Щоб досягти такого ефекту, можна використовувати розпушувач, але його потрібно врівноважити дренажем. Склад субстрату повинен включати листову землю (2 частини), торф, пісок та дрібно подрібнене деревне вугілля (по 1 частині).

Ще один варіант ґрунту: листова земля, пісок, торф, перегнійна земля, деревне вугілля у пропорції 3:1:1:0,5:0,5.

Полив

Поливати рослину потрібно м’якою водою, уникаючи заливання та пересушування. У вегетаційний весняно-літний період оптимальна частота поливу – 1-2 рази на тиждень. Взимку рослина не потребує рясного поливу. В цьому питанні можна орієнтуватися на верхній шар ґрунту – як тільки він висихає на 2-3 см в глибину, рослині потрібен полив.

Обприскування

Показник вологості в приміщенні, при якому аглаонема буде рости – 60%. Якщо ж у приміщенні буде дуже сухе повітря, то вона пересихатиме. Тому її потрібно обприскувати додатково до поливу. Нехтуючи обприскуванням, з часом можна виявити, що листя росте повільно, його форма стає неправильною, а на краях утворюються засохлі ділянки. Частота обприскування влітку – 1 раз на тиждень.

Для обприскування потрібно використовувати чисту, відстояну та прохолодну воду. Щоб підвищити вологість повітря, горщик з аглаонемою можна поставити у ємність із водою. При цьому його дно не повинно торкатися води.

Підживлення

Взимку ця процедура аглаонемі не потрібна. Однак у весняно-літній сезон (з березня по вересень) рослині необхідні додаткові поживні речовини. Найкраще чергувати органічні та мінеральні добрива. Частота внесення добрива – 1 раз на 2 тижні. Дозування добрива залежить від технології його внесення (кореневе або листове). В цьому плані краще орієнтуватися на поради виробника, зазначені на зворотному боці пакування.

Аглаонема: вирощування

Цю чудову квітку можна вирощувати з паростка, насіння або від частини великого куща.

Відокремлювати частину куща можна лише тоді, коли рослина пройшла розеткову стадію. Росток відділяється від стовбура та підсушується протягом доби. При цьому місця розрізів потрібно присипати товченим вугіллям. Далі паросток опускають у ґрунт із піску та торфу на глибину до 5 см. Бажано створити тепле середовище, оптимальна температура – 22-25 °C. Коріння може з’явитися через 3-4 тижні. Потім паросток потрібно висадити за правилами посадки для дорослих рослин.

Виростити аглаонему з насіння – вкрай важко, тому що у нової рослини не буде характерних ознак сорту. Крім того, за період цвітіння та дозрівання плодів основний кущ зростатиме повільно. Найпоширеніший спосіб розмноження аглаонем – розподіл великого кореневища на окремі паростки.

Вирощування аглаонеми – тривалий процес, протягом якого рослині може знадобитися лікування від хвороб чи шкідників. Найчастіше ця квітка страждає від деформації листа, також листя може пересихати або скручуватися. Як правило, це результат помилок з поливом або дії протягу. Поява жовтих плям пов’язані з опіками від сонячних променів.

Зі шкідників, які псують зовнішній вигляд рослини, небезпеку несуть попелиця, павутинний кліщ, білокрилка, трипси та мучнистий червець. При належному догляді та дбайливому відношенні аглаонема завжди виглядатиме здоровою та яскравою.