Зміст
Потрапляючи в нове середовище, людина може відчувати бажання стати максимально схожою на інших членів спільноти. Якщо їй важливе прийняття і схвалення оточуючих, вона поцікавиться місцевою модою, розпитає про звичаї та традиції. Це і є конформізм – прагнення стати «своїм», щоб отримати всі переваги від знаходження у суспільстві.
Конформізм: це
Конформізм – це соціально-психологічне явище, яке передбачає зміну поведінки, цінностей та переконань окремої людини під тиском оточуючих. Готовність змінюватись та підлаштовуватись під загальноприйняті норми називається конформністю.
Як проявлюється конформізм
| Сфера | Прояви |
| Освітній заклад | Наслідування поведінки однокласників (згода з думкою більшості, слідкування за модою та інфлюенсерами), прагнення відповідати очікуванням учителів, слідування місцевим правилам. |
| Робоче місце | Дотримання вимог корпоративної етики, слідування ідеям керівництва, наслідування стилю роботи колег, відвідування спільних заходів навіть попри своє бажання. |
| Сім’я, особисті стосунки | Суворе дотримання сімейних норм, правил і традицій. Виконання «своєї ролі» попри власні бажання, підпорядкування авторитетним фігурам (вибір професії не за покликанням, а через вказівку батьків). |
| Медіа (ЗМІ, соцмережі) | Вплив на людей, схильних до конформності через соціальне заохочення – лайки, коментарі, перегляди, тренди. Щоб отримати увагу і схвалення, люди стараються викладати контент, який буде цікавий глядачам. |
| Політика | Голосування не за власним вибором, а через популярність конкретного кандидата. Підтримка певних політичних думок та поглядів, навіть якщо людина їх не розділяє повністю. |
| Релігія | Чітке дотримання ритуалів, вірувань, звичаїв. |
| Мода | Слідування новим трендам, придбання модних предметів, відвідування популярних закладів та івентів. |
Конформізм відіграє дуже важливу роль у розвитку суспільства, він становить собою механізм соціальної взаємодії. Соціологи визнають, що завдяки конформізму вдається зберігати громадський порядок в колективах, містах, країнах.
Однак є й зворотна сторона – розвиваючи в собі конформність, людина поступається своєю індивідуальністю. Якщо вона схильна до несвідомого підлаштування до свого оточення, їй стає важко приймати власні рішення, робити незалежні та об’єктивні висновки. Тривожні люди можуть надто захоплюватись тим, щоб повністю відповідати критеріям «нормальності» в певній спільноті. Для них вкрай важливо бути частиною більшості, адже це приносить відчуття спокою та безпеки. З цим може бути пов’язане цькування та засудження тих, хто відрізняється і бунтує.
Фактори, які впливають на конформізм
Конформізм – це складне явище, яке залежить від багатьох чинників та умов. Деякі люди більше схильні до конформності, вони легше та швидше переймають погляди інших. Також велике значення має ситуація та унікальні обставини.
Фактори, які впливають на конформізм:
- складність завдання – чим складнішою є справа, яку людина має виконати, тим вища імовірність того, що вона буде слідувати за більшістю. Це стосується відповідей на запитання, здійснення вибору чи розробки стратегії подальших дій;
- розмір групи – доведено, що люди стають більш конформними, якщо знаходяться у компанії з 3-х та більше осіб;
- ситуація – якщо людина опинилась в незнайомих обставинах або не розуміє, як їй діяти, скоріше за все, вона вчинить за зразком більшості;
- менталітет – люди, які виховувались у колективістських культурах, демонструють більшу конформність.
Колективістські культури – це спільноти, в яких загальні цінності переважають потреби та бажання конкретної людини. Перебуваючи в таких умовах, люди звикають ідентифікувати себе з групою. Прояви особистої ідентичності стають менш проявленими.
Переваги конформізму
Для багатьох людей факт приналежності до групи означає безпеку. Вони відчувають себе спокійніше, коли знають, що навколо є люди, які допоможуть у біді та підтримають у скрутні часи. До того ж конформність та виконання всіх необхідних правил групи забезпечує людині соціальне схвалення.
Ще один важливий плюс – зменшення кількості суперечок і скандалів. Якщо всі люди в групі дотримуються однакових поглядів на більшість важливих питань (цінностей та цілей), їм не доводиться конфліктувати.
Конформізм – це один із ключових важелів соціалізації. Кожна людина має дотримуватись мінімального набору загальноприйнятих правил, щоб інші люди бачили її як безпечну та заслуговуючу на довіру особистість.
У здоровому суспільстві конформізм допомагає всім членам групи розвивати свої найкращі риси та бути більш ефективними. Наприклад, якщо в певній спільноті заведено вживати здорову їжу, займатись спортом і дбати про своє здоров’я, то переймання такого способу життя буде доказом користі конформізму.
Експеримент з конформізму
Конформізм – це частина людської природи, він існує відтоді, відколи люди почали об’єднуватись у групи. В наші дні соціологи та психологи активно вивчають це явище. Вони проводять експерименти, щоб зібрати та систематизувати дані, зробити висновки та отримати підґрунтя для прогнозів на майбутнє.
Один із перших експериментів, які досліджували природу конформізму, був проведений у 1932 році. Учасникам пропонували оцінити, скільки зерен знаходиться у пляшці. На першому етапі кожен учасник давав свою індивідуальну оцінку, на другому – їх опитали у групі. Врешті всіх людей знову опитали окремо, більшість із них змінила свою думку. При повторному опитуванні люди вказали кількість зерен, наближену до оцінки, яку дала група.
Найбільш відомими стали експерименти Соломона Аша, який провів цілу низку лабораторних досліджень у 50-х роках минулого століття. Метою було вивчення впливу групи на поведінку окремої людини.
Хід експериментів
Кількох студентів запросили нібито для перевірки зору. З 8 людей 7 отримали певні інструкції, одна людина мала показати справжню, природню реакцію. Дев’ять людей розміщували в одному приміщенні, їм по черзі показували 2 картки: малюнок однієї лінії та малюнок трьох ліній різної довжини. Учасникам ставили питання про те, яка лінія на другій картці має таку саму довжину, що лінія на першій картці. Відповідь була очевидною, тому завдання важко було назвати складним. Головного піддослідного питали передостаннім, тобто він чув, як перед ним на запитання відповідали 7 людей. Учасники, які отримали інструкції, давали одну і ту ж абсолютно неправильну відповідь.
Висновки з експериментів
В ході досліджень було з’ясовано, що у більшості випадків люди підкорювались тиску більшості та давали неправильну відповідь. Якщо люди намагались побороти тиск і відповісти так, як вони самі вважали за потрібне, то відчували сильний дискомфорт. Відстояти свою думку змогла тільки одна з 35 людей.
Цікаво, що відсоток помилкових відповідей залежав від одностайності «підсадних осіб». Якщо вони всі давали однакову неправильну відповідь, то реальний піддослідний майже не вагаючись робив так само. Коли група давала кілька різних відповідей, реальні піддослідні помилялись рідше.
Види конформізму
Науковці, які вивчають дане явище, виділяють 2 види конформізму: зовнішній та внутрішній.
Внутрішній конформізм пов’язаний із тим, як людина формує власні погляди на життя. Тобто він є результатом її вибору. Людина вірить, що погляди спільноти більше підходять для її життя, тому змінює свої вподобання і поведінку.
Зовнішній конформізм є лише прикриттям справжніх думок людини. Він не передбачає справжньої зміни її поглядів, однак людина вважає за потрібне змінити поведінку та починає приховувати свої справжні переконання. Зазвичай це стається, коли потрібно уникнути конфлікту або протистояння з групою. Наприклад, людина може носити одяг, який їй не подобається, але відповідає дрес-коду компанії.
Види конформізму можуть переходити один в інший. Людина, яка була вимушена підкоритися певним правилам на робочому місці, може перейти в іншу компанію та носити там свій улюблений одяг замість дрес-коду. Також може бути зміна зовнішнього конформізму на внутрішній, якщо з часом людина повністю прийняла нав’язані їй цінності.
Види конформізму за класифікацією Г. Келмена:
- Підкорення – проявляється, як тимчасове прийняття впливу. Людина демонструє покірність та змінює поведінку, однак не змінює власну думку. Такий вид конформізму триває тільки тоді, коли здійснюється вплив (у присутності джерела впливу).
- Ідентифікація – людина робить все можливе, щоб стати схожою на членів її групи. Вона може робити це, тому що вважає нові цінності кращими за її власні. Також можливе набуття лише зовнішньої подібності без глибинної зміни цінностей.
- Інтерналізація – збіг власних уподобань та переконань людини із тими думками, що транслює група (або член групи).
Конформізм може мати різні рівні. Соціологічні дослідження довели, що люди більш охоче піддаються впливу, якщо бачать одностайну думку трьох і більше людей. Також має значення статус особи, що декларує нові ідеї. Якщо ця людина має авторитет, її вплив на інших буде значущим.
Люди стають більш конформними в певних ситуаціях. Наприклад, якщо в них немає попередньої думки про ідею (абсолютно нова концепція) і їм доводиться публічно давати відповідь на питання про цю ідею.
Ще один ряд досліджень довів важливість гендерного фактора. Виявилось, що жінки в середньому більш конформні в порівнянні із чоловіками. Скоріше за все це пов’язано не з біологічною статтю, а з різницею у вихованні. Традиційно жінкам приписують поступливість та заохочують розвиток цієї риси характеру.
Причини конформізму
Причини конформізму у конкретної людини можуть бути різними. Перш за все, це еволюційний механізм, завдяки якому відбувався розвиток соціуму. Людина могла вижити лише в групі, на самоті вона ставала жертвою хижаків або несприятливих погодних умов. Щоб залишатись частиною соціуму, кожен мав дотримуватись певних домовленостей. Тих, хто не бажав жити за законами, виганяли. У підсвідомості людей досі залишається переконання – самотність дорівнює смерті. Саме тому відповідальні батьки навчають дітей бути конформними, докладають зусиль для їхньої соціалізації, стежать за тим, в якому оточенні ті зростають.
Основні причини конформізму:
- Тиск оточення, необхідність дотримання соціальних норм і правил, законів та звичаїв.
- Прагнення до схвалення та отримання позитивної оцінки.
- Потреба в безпеці.
- Вплив поглядів авторитетної людини або більшості.
- Індивідуальні особливості конкретної людини (низька самооцінка, підвищена тривожність, слабка нервова система).
Для сучасних українців є ще один вагомий фактор – причини конформізму включають радянське минуле. Цінності та психологічні установки наших родичів формувались у часи, коли не можна було виділятись, бо відмінність була надто небезпечною. На жаль, наслідки такого виховання ми спостерігаємо навіть сьогодні, через три десятиліття після розвалу союзу.
Конформізм: підводні камені
При тому, що конформізм – це важливий механізм соціальної взаємодії, він має і зворотний бік.
Негативні наслідки надмірного конформізму:
- Сильний тиск на людей з недостатньо сформованими особистими кордонами. Це може призвести до того, що людина втратить свою індивідуальність. Вона намагатиметься змінювати свою зовнішність, поведінку, характер, вподобання так, щоб ті відповідали головним тенденціям у групі. Також наслідком буває значне зниження самооцінки, що потім створює проблеми в особистому житті та професійній сфері.
- Підвищується ризик появи шкідливих звичок, протизаконних вчинків, самопошкоджуючої поведінки. Люди (а особливо, діти та підлітки) дуже чутливі до впливу однолітків. Вони можуть почати вживати алкоголь та наркотичні речовини, вчиняти небезпечні дії, щоб їх прийняли до певної спільноти.
- З’являються шанси, що спрацює ефект спостерігача. Він проявляється у бездіяльності – людина не виконує певні дії через те, що правила або звичаї спільноти цього не схвалюють. Наприклад, батьки забороняють дитині прихистити кошеня-безхатька. Якщо дитина прийме цю заборону і погодиться із нею, то навіть у дорослому житті не буде допомагати тваринам. Також ефект спостерігача може проявлятись у бездіяльності через думку про те, що хтось інший виправить ситуацію.
- Через прагнення бути, як усі, людина може поступово закривати свій розум він нових думок та ідей. Вона обмежується тією інформацією, яка поширена (дозволена) в її колі спілкування. Це заважає розмірковувати творчо, критично мислити, знаходити нові рішення та стратегії, а іноді не дозволяє поглянути на ситуацію об’єктивно.
- Підвищується ризик появи шаблонного мислення, утворення стереотипів, упереджень, когнітивних викривлень.
Загалом, шкода від конформізму найяскравіше проявляється тоді, коли спільнота прагне бути закритою від нових ідей, не розвивається та не дбає про особисті потреби окремих учасників.
Конформізм та нонконформізм
На противагу конформізму існує інше явище – нонконформізм. Воно проявляється у вигляді бажання відстоювати свої ідеї та думки, захищати та зберігати власну індивідуальність. Конформізм та нонконформізм можуть бути небезпечними у крайніх проявах. Якщо перший загрожує людині втратою ідентичності, то другий приводить до злісного порушення правил та зневаги до законів.
Коли людині вдається витримувати баланс між прагненням бути собою та потребою у соціальному прийнятті, вона може максимально повно проявити себе. Нонконформізм необхідний для того, щоб можна було побачити нові шляхи для розв’язання задач, розробити унікальні стратегії, створити мистецький проєкт. Насправді саме ця риса характерна для тих людей, що стали рушіями прогресу.
Однак конформізм та нонконформізм обов’язково мають бути у рівновазі. Винахідник має розуміти, що його проєкти потрібні людям. Закриваючи їхні потреби та розв’язуючи проблеми, він зможе реалізувати свій потенціал. Митцям також важливо підтримувати контакт з аудиторією. Інакше вони ризикують залишитись сам на сам зі своїми творіннями.
Підсумовуючи, можна сказати, що конформізм є природним явищем. Сам по собі він не може бути поганим або хорошим. Значення має те, як він використовується. Сучасній людині необхідно уміти дотримуватись балансу між суспільними нормами та власними переконаннями.
