Зміст
Гормони та нейромедіатори незримо керують діяльністю всього організму. Вони впливають як на фізичний, так і на психічний, ментальний стан людини. Дофамін – це один із тих нейромедіаторів, який наразі дуже активно вивчається. Він згадується у величезній кількості досліджень (понад 100 000 наукових праць), виконує низку найважливіших функцій і став популярним як «гормон радості». В статті ми розглянемо, що таке дофамін, як він працює, а також зазначимо, що таке дофамінове голодування та чому воно стає все більш популярним.
На жаль, на шляху до масового читача відомості, що надходять від експертів та вчених, нерідко спотворюються. Це пов’язано з тим, що складна для сприйняття інформація спрощується, потім неправильно трактується і раз за разом обростає домислами. Не дивно, що нейромедіатори почали називати гормоном і оточили його роботу безліччю міфів.
Дофамін: що це
Дофамін – це нейромедіатор, хімічна речовина, яка виконує функцію транспортування інформації до нервових клітин (нейронів). Вона виробляється у мозку. Ця речовина несе відповідальність за роботу системи винагороди (заохочення) та рухову функцію. Тому вона регулює процес отримання задоволення та впливає на контроль рухів.
Спочатку дофамін генерується в середньому мозку, а потім надходить до інших зон, коли людина здійснює дію, за яку розраховує отримати нагороду. Ця система активується так само навіть тоді, коли дія ще не вчинена, але є передчуття винагороди.
Зазвичай для більшості людей найбільш приємними стають процеси, пов’язані із вживанням алкоголю чи наркотиків, сексом, виграшем в азартних іграх. Хоча дофамін також виробляється як реакція на намір скуштувати їжу чи воду (дії, пов’язані з виживанням).
Як працює дофамін
Головне завдання дофаміну – мотивувати людину до здійснення важливих та корисних дій. Почуття задоволення, яке допомагає відчувати цей нейромедіатор, дозволяє людині зрозуміти, які вчинки їй слід повторювати надалі.
Дофамін не можна плутати із серотоніном. Дофамін – це нейромедіатор, який відповідає за позитивну реакцію на певну дію, серотонін же стабілізує, тобто закріплює цей настрій.
Крім дії на мотивацію і рух, дофамін також впливає ряд інших когнітивних функцій (запам’ятовування інформації, концентрацію).
Біохімічна роль дофаміну
Найяскравішим проявом дії цього нейромедіатора стає відчуття радості. Коли людина виконує дію, яка фактично є або вважається приємною, відбувається викид дофаміну і мозок отримує сигнал про те, що даний вчинок заслуговує на заохочення. Природно, що згодом людина захоче повторити той самий ланцюжок подій та дій. Це і є біохімічна роль дофаміну.
Одні з тригерів дофаміну – секс. Процес заняття сексом стимулює вивільнення дофаміну разом із гормонами та нейротрансмітерами (окситоцином). Поєднання цих речовин призводить до появи почуття ейфорії, тому у людей виникає бажання знову займатися сексом.
Існують речовини та заняття, які здатні викликати штучну стимуляцію вироблення дофаміну. Наркотики, зокрема, кокаїн блокують зворотне захоплення дофаміну. В результаті нервові клітини мозку одномоментно отримують дуже велику порцію нейромедіатора, а людина відчуває сильну ейфорію. Шкода наркотичних препаратів у тому, що вони порушують природні процеси, цикл роботи дофаміну збивається і з часом почуття втрачає інтенсивність. При тій самій кількості прийнятої речовини відчуття стають менш яскравими, людині доводиться підвищувати дозу. Так вона потрапляє у залежність, з якою складно впоратися самостійно.
Через те, що дофамін впливає на пам’ять, людям простіше запам’ятовувати цікаву їм інформацію. Коли події чи враження їм подобаються, вони відчувають задоволення і мозок фіксує це як те, що потрібно повторювати.
Синтез дофаміну: особливості
Дуже помітна залежність між рівнем синтезу дофаміну та здатністю людини до концентрації. Зберігаючи зоровий контакт із подразником, людина може сконцентруватися на ньому внаслідок синтезу дофаміну. Люди з низьким рівнем нейромедіатора можуть відчувати труднощі з концентрацією. Це синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ). Його діагностують як дітям, так й дорослим.
Синтез дофаміну відбувається виключно вдень, допомагаючи людині бути активною. Вночі його кількість знижується, бо це природний час для відпочинку. Коли загальна кількість дофаміну низька, люди можуть відчувати слабкість протягом дня. Надлишок навпаки, призводить до проблем зі сном, появи агресивності та занепокоєння.
Коли в організмі достатньо цього нейромедіатора, людина може відчувати щастя, мотивацію, тривогу (як адекватну реакцію на відповідний подразник) та зосередженість.
Деякі захворювання, які пов’язують з порушенням синтезу дофаміну:
- СДУГ;
- хвороба Паркінсона;
- синдром неспокійних ніг;
- манія;
- ожиріння;
- залежності;
- шизофренія.
Потрібно відзначити, що найчастіше рівень дофаміну є лише одним із низки причин та проявів хвороб. Наприклад, той самий синдром неспокійних ніг може бути обумовлений низькім рівнем заліза або вживанням деяких антигістамінних препаратів чи нейролептиків.
Агоністи дофаміну
Агоністи дофаміну – це препарати, які можуть імітувати природний нейромедіатор. Антагоністи дофаміну впливають на мозок практично так само, як справжній дофамін. Цей ефект широко використовується в медицині:
- лікування хвороби Паркінсона;
- робота з депресивними станами та клінічною депресією;
- вплив на синдром неспокійних ніг;
- лікування СДУГ;
- корекція низького статевого потягу.
Необхідно розуміти, що такі препарати слід використовувати під строгим контролем лікаря. Саме тому більшість із них продаються лише за рецептом.
Надлишок або дефіцит дофаміну: чим небезпечний
Порушення процесу синтезу дофаміну провокує появу різних хворобливих станів.
Низький рівень дофаміну
У разі, коли його бракує (дефіцит дофаміну), будуть наступні прояви:
- постійний біль у спині;
- систематичні запори;
- періодичний набір та зниження ваги;
- проблеми із ковтанням;
- порушення сну (проблемне засинання або уривчастий сон);
- втома;
- зниження потягу;
- проблеми з концентрацією;
- можливі галюцинації.
Однією з головних ознак того, що у людини низький рівень дофаміну, є загальний пригнічений стан, поганий настрій, схильність до песимізму.
Основні причини того, що знижується кількість нейромедіатора, полягають у неправильному харчуванні (надлишок жирів), великій кількості стресових факторів, зловживанні наркотиками, порушенні циркадних ритмів.
Високий рівень дофаміну
Якщо в організмі високий рівень дофаміну, людина відчуватиме надмірну активність. Це швидко виснажить її, і з’являться такі симптоми:
- тривожність;
- надмірна енергія;
- занепокоєння та агресія;
- підвищений статевий потяг;
- безсоння;
- зниження здатності до концентрації.
Існують люди, у яких від природи вищий рівень дофаміну. Їх можна ідентифікувати завдяки постійній активності, вони дійсно люблять спорт та рухливі заняття, отримують задоволення від активних ігор та тренувань. Крім цього, у них дуже висока мозкова активність: хороша пам’ять, вони швидко схоплюють та обробляють інформацію, легко приймають рішення та роблять висновки.
Дофамінове голодування: що це
У сучасному світі джерелом легкого та швидкого дофаміну стають прості та доступні розваги. Online та offline шопінг, скролінг соцмереж, порно, комп’ютерні ігри, лотереї. Все це обіцяє людині приємні відчуття чи передчуття чогось хорошого, тому в мозку виробляється дофамін.
В умовах, коли люди зазнають перевантаження через надто велику кількість інформації та швидкий темп життя, вони навмисно обмежують свої контакти зі світом, щоб узяти паузу і відновитися. Це називається «дофамінове голодування» і зазвичай передбачає повну ізоляцію від благ цивілізації, що вже стали звичними:
- прослуховування музики;
- спілкування в соцмережах та месенджерах;
- перегляд телевізора та Ютубу;
- відмова від жирної, солоної та солодкої їжі.
Щоб посилити дофаміновий детокс, деякі люди відмовляються навіть від спілкування з близькими людьми, не читають книжки та загалом намагаються не сприймати жодної інформації. Вони заздалегідь попереджають своє оточення і віддаляються на «перезавантаження» з періодичністю у 2-3 місяці. Це може займати від кількох годин до кількох днів.
Дофаміновий детокс прийшов до нас із Кремнієвої долини. Багато винахідників і новаторів, які там живуть, використовують цей метод, щоб повернути собі гостроту сприйняття. Насправді хоч би яку назву не носив метод, через його популярність та певну актуальність проблеми, він потребує детального розгляду.
Чи працює дофаміновий детокс
Дофамінове голодування передбачає уникнення тригерів дофаміну впродовж певного часу. Воно вимагає від людини уникати будь-яких потенційних збудників, особливо тригерів, які відповідають за задоволення. Якщо максимально спростити, то дофаміновий детокс – це заборона усього, що може стимулювати вироблення дофаміну. В ідеалі наприкінці такої детоксикації людина буде почуватися більш врівноваженою та зосередженою. Вона не буде так легко піддаватися впливу «улюблених» джерел, які стимулюють синтез дофаміну.
Але фахівці зазначають, що абсолютне дофамінове голодування, яке дозволить зменшити активність дофаміну, реалізувати неможливо.
Навіть якщо наш мозок не піддається зовнішнім стимулам, наш організм все одно продовжує вироблення дофаміну. Тому коректне трактування поняття «дофамінове голодування» – це короткий за часом період абстиненції – зменшення контактів з зовнішнім світом.
Дофамінове голодування: переваги
Попри те, що повне дофамінове голодування неможливе, відмова від пасивного споживання певних імпульсних форм задоволення може нести користь здоров’ю.
Дофамін може призводити до проблем з концентрацією уваги, що для деяких з нас може бути проблемою на шляху до певних цілей. Концентрація уваги на імпульсах задоволення, ми втрачаємо власну продуктивність. І це позначається як на роботі, так й на щоденній рутині та дисципліні в цілому. Уникаючи цих відвертаючих факторів, ми можемо перемкнути увагу на важливіші речі.
Коли людина перестає відчувати смак улюбленої їжі, її не тішать речі, які раніше мали сенс, а також починаються проблеми зі здоров’ям та змінюється поведінка, це може бути ознакою того, що виробилася толерантність до дофаміну. В такому разі їй потрібні інтенсивніші подразники, щоб відчути той самий рівень радості, що раніше. Вона починає їсти більш солону їжу, налягає на солодощі та смажені страви, все більше часу проводить, переглядаючи стрічку соціальних мереж.
В цьому випадку дофаміновий детокс може дуже допомогти. Ця практика базується на методі КПТ (когнітивно-поведінкової терапії), який називається «контроль над подразниками». Вона прибирає тригери та використовується для допомоги залежним.
Деякі психологи та психіатри кажуть, що техніка дофамінового голодування – це не більше, ніж сучасна інтерпретація медитації віпасани з буддизму. Вони стверджують, що немає доказів того, що ця практика справді впливає на систему вироблення нейромедіатора, оскільки відповідні клінічні випробування не проводились.
Однак, уникаючи певних патернів поведінки, як-то гра в комп’ютерні ігри чи постійне прокручування сторінок в соціальних мережах, людина може покращити власну усвідомленість, що несе певну користь. Мова йде про зниження артеріальному тиску та рівня стресу в цілому, а також покращення сну.
Навчившись контролювати свій дофамін та відстежуючи інтенсивність його вироблення, можна значно покращити якість свого життя, підвищити продуктивність та ефективність, а також уникнути негативних наслідків, хвороб та залежностей.
Джерела: www.webmd.com, my.clevelandclinic.org, www.healthdirect.gov.au, time.com.
