Зміст
- 1 Хто такий екстраверт
- 2 Екстраверсія: це
- 3 Як це – бути екстравертом?
- 4 Як люди стають екстравертами
- 5 Типи екстравертів
- 6 Характерні ознаки екстраверта
- 6.1 Часто опиняються у центрі уваги
- 6.2 Не люблять бути наодинці, уникають самотності
- 6.3 Відновлюють ресурс в процесі спілкування
- 6.4 Мають широке коло спілкування
- 6.5 Обговорюють проблеми
- 6.6 Відкриті та оптимістичні
- 6.7 Не бояться ризику
- 6.8 Вміють бути гнучкими та швидко пристосовуються
- 6.9 Швидко просуваються кар’єрними сходинками
- 7 Екстраверт чи інтроверт: встановлюємо свій тип особистості
- 8 Як розвинути риси екстраверта
Коли ми чуємо слово «екстраверт», то частіше за все уявляємо емоційно відкриту людину з широкою посмішкою, яка з радістю бере участь у розмовах та любить веселитись. Цікаво, що зазвичай так і є. Інтроверти дійсно полюбляють спілкування, тому що таким чином відновлюють свою енергію.
Хто такий екстраверт
Екстраверт – це назва типу особистості. Даний термін ввів відомий швейцарський психіатр Карл Юнг в середині минулого століття. Сьогодні це поняття активно використовується у психології, багатьох соціальних науках, навіть у повсякденному спілкуванні звичайних людей.
Згідно з науковим визначенням, екстраверт – це людина, яка відчуває сильний потяг до спілкування з іншими, полюбляє соціальну активність, виявляє цікавість до зовнішнього світу та здатна відкрито виражати себе (свої думки, емоції, враження). Вивчаючи екстравертів, науковці виявили, що, перебуваючи у групі або в натовпі, такі люди відновлюють запаси своєї енергії. Це відрізняє їх від інтровертів, які знаходяться на протилежному кінці спектра. Щоб відновити ресурс, інтровертам навпаки потрібне усамітнення.
Важливо уточнити, що екстраверсія – це не набір чітких та сталих рис, це спектр. Тобто людина може мати більше або менше виражену екстравертність.
Екстраверсія: це
Щоб зрозуміти, хто такий екстраверт, варто відкинути поширені стереотипи. Деякі загальновідомі характеристики екстравертів відповідають дійсності. Однак існують певні міфи, які викривляють правдиву картину і призводять до непорозумінь.
Екстраверти зазвичай більш комунікабельні, ніж інтроверти та амбіверти (люди, які мають риси обох типів). Вони почувають себе комфортно та спокійно, коли знаходяться у компанії інших людей. Щоб покращити собі настрій, екстраверт може піти на вечірку, вирушити у мандрівку або в крайньому разі просто походити по вулицях міста. Йому важливо не лишатись наодинці. Особливо багато енергії екстраверти отримують від проживання нового досвіду. Це є суттєвою відмінністю між екстраверсією та інтроверсією. Інтроверти відновлюються в тихій та спокійній атмосфері, коли поряд немає взагалі нікого або ж присутні тільки найближчі люди.
Ще один спосіб відновлення екстраверта – постійна зайнятість. Йому потрібно весь час щось робити, аби не стикатись із нудьгою. Щоб зрозуміти, хто такий екстраверт та як він поводиться, можна згадати людей, які не можуть втриматись вдома, постійно планують мандрівки та поїздки, зустрічаються із багатьма друзями, беруть участь у великій кількості івентів. Якщо екстраверт надто довго лишається сам, він відчуває нудьгу. Також може проявитись тривога. Екстраверт, позбавлений можливості взаємодіяти з іншими, почувається виснаженим. Тихі вечори, проведені за переглядом серіалів – це не його стиль відпочинку. Екстраверсія потребує «підзарядки» у соціумі.
Як це – бути екстравертом?
Дізнаючись, хто такий екстраверт, багато хто починає демонізувати або навпаки, ідеалізувати цей тип особистості. Однак насправді варто керуватись здоровим глуздом та розуміти, що на рішення, дії та вчинки людини впливає велика кількість факторів.
В більшості випадків екстраверт – це дуже комунікабельна людина. Не дивно, що у неї є багато друзів, знайомих та приятелів. Тобто, в екстравертів зазвичай досить широке коло спілкування. Також це значить, що людям з таким типом особистості легше ініціювати контакт. Вони здатні заговорити з незнайомцем, підійти до когось, хто сподобався або першим написати повідомлення у соцмережі. В результаті, екстраверти мають більший досвід у стосунках. Протягом життя у них може бути більша кількість сексуальних партнерів.

Через відкритість та щирість екстраверти рідше страждають від токсичного сорому, депресії, пригнічених станів. Однак це не значить, що у них імунітет, просто такі люди мають інші психологічні проблеми. Наприклад, їм може бути складно керувати своїми емоціями: вони потерпають через власну імпульсивність, вимушені залагоджувати результати надто швидких рішень, можуть в запалі наговорити різких слів.
Імпульсивні, дієві, рішучі та активні екстраверти можуть бути схильні до подружньої невірності та шкідливих звичок (в тому числі ігроманії). Окрім цього екстраверти частіше потрапляють до небезпечних ситуацій. Через схильність до ризику вони можуть піти на протиправні дії або наразити на небезпеку власне життя.
Між людьми з яскраво вираженою екстравертністю та інтроверсією може виникнути конфлікт. Будучи на протилежних кінцях спектра, вони щиро не розуміють звичок та потреб одне одного. Приймаючи рішення, екстраверт може схилятись до першої ідеї, яка прийшла йому в голову. Зазвичай він діє швидко, може бути імпульсивним. Йому здаються нудними довгі розмови, він не поділяє обережності та вагань інтроверта. Звичайно, що будувати сім’ю або втілювати проєкт у таких умовах дуже важко. Навіть, якщо спершу людей приваблювали відмінності партнера, у довгостроковій перспективі це, скоріше за все, призведе до суперечок.
Розуміючи, хто такий екстраверт, та знаходячи у собі його риси, варто навчитись правильно використовувати свою «суперсилу». Чудові результати дає індивідуальна та групова психотерапія. Кваліфікований спеціаліст допоможе виявити слабкі місця конкретної людини, а також знайти методи для їх посилення. Зрештою саме в терапії людина має змогу пізнати справжню себе та навчитись приймати свої індивідуальні особливості.
Як люди стають екстравертами
Науковці виявили, що існує два головних фактори, які впливають на формування типу особистості людини. Перш за все, це спадковість – екстраверсія закладена у генетичний код людини та відображається на біологічному рівні.
Під час вивчення специфіки типів особистості науковці помітили, що екстраверти потребують більшої стимуляції. Коли людина проживає ситуацію, яка їй приносить їй задоволення, то в її мозку виробляються певні гормони (дофамін, серотонін, окситоцин). Кількість і комбінація цих речовин визначає, якою буде реакція людини та яку вона матиме інтенсивність. Екстраверт – це той, хто має більш яскраву та сильну реакцію на подразники у порівнянні з інтровертом. Наприклад, інтровертові цікавою та приємною здається розмова з однією близькою людиною. Йому достатньо такої стимуляції. Однак екстравертові замало одного співрозмовника, він потребує більше стимулів для отримання більш яскравої реакції.
Наразі вивчення особливостей сприйняття триває. Деякі науковці вважають, що екстраверти загалом можуть відчувати більше щастя протягом життя. Однак інші спростовують таке припущення. Вони кажуть, що інтроверти цілком здатні переживати такий же обсяг щасливих моментів, просто вони не настільки відкрито це виражають.
Другий фактор, який впливає на формування того чи іншого типу особистості, – це середовище. Якщо людина з дитинства звикла до того, що відкрите самовираження вітається та заохочується, вона буде більш охоче проявляти свої реакції, емоції та почуття. Таке виховання підсилює екстравертність навіть у тих, хто мав слабко виражені риси.
Нагадаємо, що чітко визначити конкретний тип особистості можна тільки у тих, хто знаходиться на протилежних кінцях спектра (екстраверт чи інтроверт). Статистика говорить про те, що 15% людей – це екстраверти, ще 15% – інтроверти. Всі інші 70% знаходяться у спектрі та мають ознаки обох типів. За необхідності або за бажання можна розвинути одні риси характеру та пригнітити інші.
Типи екстравертів
Першоджерелом всієї інформації про екстравертів є роботи Карла Юнга. Згідно з його теорією існує 4 типи екстравертів.
Якими бувають екстраверти:
- Сенситивні – надихаються навколишнім світом, чутливі до різноманітних фізичних подразників. Такі люди вибіркові щодо музики, їжі, стосунків, адже вони дуже гостро відчувають звуки, смаки, дотики та навколишній простір. Їм дуже подобається отримувати новий чуттєвий досвід, тому сенситивні екстраверти полюбляють фізичні вправи (легку атлетику, танці, гімнастику, йогу). У стосунках вони зазвичай концентруються на часі, проведеному спільно з іншою людиною, а не на довгих щирих розмовах.
- Емоційні – приділяють велику увагу спілкуванню, отримуючи енергію від взаємодії з іншими людьми. Екстраверти даного типу часто стають сильними емпатами, вони розуміють чужі емоції, полюбляють ділитись досвідом, активно співчувають та підтримують. Люди – це найбільша цінність для емоційних екстравертів.
- Інтуїтивні – проводять багато часу, розмірковуючи над абстрактними ідеями про всесвіт. Їхні думки спрямовані не у власну свідомість, а зовні, власне тому ці люди вважаються екстравертами. Інтуїтивні екстраверти обожнюють дружні суперечки та дебати, вони заряджаються енергією у процесі обговорення ідей та аналізу даних.
- Раціональні – рішучі, організовані, структуровані та упорядковані. Такі люди завжди прагнуть навести лад у своєму житті, зокрема у зовнішньому середовищі навколо себе. Варто додати, що раціональний екстраверт – це не найприємніша людина у світі. Він може бути досить жорстким або навіть грубим. Значна кількість агресії допомагає йому зберігати цілеспрямованість. Однак, якщо людина не працює над своєю комунікабельністю, згодом може мати проблеми у стосунках (особистих та професійних). Раціонали отримують енергію, коли працюють над досягненням своєї мети разом з іншими. Це амбітні керівники та власники приватного бізнесу.
Цікаво, що чистий тип екстраверсії зустрічається рідко. Частіше один із чотирьох типів є основним, а окрім нього присутні ознаки інших типів. Наприклад, раціональний екстраверт демонструє риси інтуїтивного, а у сенситивного є видимі прояви емоційного типу.
Характерні ознаки екстраверта

Більшість екстравертів мають кілька спільних рис характеру, які відрізняють їх від інших.
Часто опиняються у центрі уваги
Людина з вираженою екстравертністю досить часто опиняється «під софітами» і насолоджується цим. Їй подобається, коли увага оточуючих направлена на неї, коли інші люди спілкуються з нею та звертаються з різними питаннями. Екстраверти зазвичай люблять знаходитись у натовпі або в малочислених групах. Залежно від інших рис характеру екстраверт може прагнути до публічних виступів або ж стати «зіркою вечірок».
Не люблять бути наодинці, уникають самотності
Якщо для інтроверта бути наодинці із собою – це усамітнення, то для екстраверта – самотність. Перший знаходить відраду у тихих домашніх вечорах. Другий у таких же умовах відчуває себе не у своїй тарілці, тривожиться, нервує, не може сконцентруватись.
Відновлюють ресурс в процесі спілкування

Екстраверти поповнюють запаси внутрішньої енергії, знаходячись серед натовпу, знайомлячись із новими людьми та проживаючи незнайомі відчуття. Їм дуже комфортно у великих групах, саме тому вони часто бувають ініціаторами колективних заходів – пікніків, корпоративів, зустрічей випускників, любительських спортивних змагань, мандрівок тощо. Такі люди майже ніколи не відмовляються від запрошення на весілля, вечірки та колективні робочі заходи.
Мають широке коло спілкування
Екстраверт – це людина, яка радо починає бесіду, вміло будує смол-толк, здатна підтримувати розмову на загальні теми та задає комунікації легкий й привітний тон. Ці риси дозволяють екстраверту мати багато друзів та знайомих. Інколи навколо цієї комунікабельної людини вибудовується справжня соціальна мережа, вона виступає наче з’єднувальною ланкою між багатьма людьми.

Володіючи цією «суперсилою», екстраверт може мати вагу у суспільстві, відігравати важливу роль у громаді, отримувати додаткові переваги та привілеї. Екстраверт відновлює свій ресурс у спільноті, він це усвідомлює або розуміє підсвідомо. Тому постійно прагне розширити коло спілкування.
Обговорюють проблеми
Екстраверти зазвичай віддають перевагу вербальному обговоренню будь-яких питань. Вони не люблять писати повідомлення, а одразу дзвонять. На відміну від інтровертів такі люди не закриваються у собі, щоб обдумати ситуацію. Їм важливіше проговорити всі свої емоції та почуття, поділитись думками та теоріями, вислухати від співрозмовника його думку та пропозиції.
Відкриті та оптимістичні
Екстраверсія наділяє людину здатністю відверто говорити про свої переживання, емоції та відчуття. Зазвичай екстраверти значно швидше починають працювати над урегулюванням проблематичних ситуацій, ніж інтроверти (які віддають перевагу роздумам та будуванню планів). Завдяки цьому вони мають більше досвіду з успішного розв’язання проблем. Екстраверти звикають до того, що у них є влада і можливість впливати на своє життя. Вони рідше, ніж інтроверти, страждають на синдром навченої безпорадності.
Екстраверти щиро вважають, що в житті достатньо приводів для радості та завжди є можливість втілити позитивні зміни. Вони не терплять дискомфорт, не замовчують проблеми, не накопичують образи. В результаті, їм вдається зберегти безпосередність та оптимізм.
Не бояться ризику
Статистика говорить про те, що екстраверти у загальній масі більш схильні до ризику, ніж інтроверти. Це може бути пов’язано із тим, що вони не звикли довго обмірковувати свої наступні ходи, а натомість одразу починають діяти. Так проявляється екстраверсія.
Науковці вважають, що схильність до ризику може також пояснюватись тим, як працює мозок екстраверта. Існує дослідження, згідно з яким екстраверт, який здійснює ризикований вчинок, отримує потужну нагороду у вигляді сплеску дофаміну. Це можна порівняти із тим, яке задоволення отримує людна, коли грає в азартні ігри.
Вміють бути гнучкими та швидко пристосовуються
Екстраверти швидко аналізують ситуацію, приймають рішення та адаптуються до змін. Це дозволяє їм відносно легко проживати радикальні повороти долі та пристосовуватись до інновацій.
Така здатність допомагає екстравертам зберігати стійкість в екстрених ситуаціях та захищає їхню психіку від перевантаження. Зазвичай саме екстраверти першими оговтуються від потрясінь та починають виконувати свої рутинні обов’язки.
Перебуваючи у стосунках з екстравертом, варто готуватись до різноманітних спонтанних пригод, мандрівок та інших неочікуваних заходів.
Швидко просуваються кар’єрними сходинками
Екстраверсія, поєднана із дисципліною, наполегливістю та терпінням, стає гарантом вражаючих професійних успіхів. Завдяки відкритості та комунікабельності екстраверти уміло налагоджують велику кількість контактів на роботі. Їм вдається домовитись і з керівниками, і з підлеглими. Вони зазвичай встановлюють хороші стосунки з клієнтами, що також допомагає досягати професійних цілей.
Екстраверт – це чудовий командний гравець. Його здібності розквітають, коли доводиться постійно щось обговорювати та координувати дії з іншими людьми. Його стихія – мозкові штурми, пошук креативних рішень, розробка нових стратегій, управління персоналом, маркетинг, коучінг, кризовий менеджмент.
Екстраверт чи інтроверт: встановлюємо свій тип особистості

Існує кілька способів визначити свій тип особистості. Найбільш достовірні результати дає тестування та консультація з психологом. Також можна самостійно пройти спеціальний тест і визначити, хто ви – екстраверт чи інтроверт. Однак недоліком самостійної роботи є високий ризик когнітивних викривлень. Якщо ви самі відповідаєте на запитання та суб’єктивно оцінюєте власну поведінку, скоріше за все, ви припуститеся помилки. Психолог, як сторонній спостерігач, здатен помітити характерні патерни поведінки людини та дати незалежну оцінку її мотивів. До того ж психолог може задати ряд уточнюючих запитань, щоб відповіді на питання тесту були якомога точнішими.
Визначаючи свій тип особистості, не варто засмучуватись, якщо ви не отримали очікуваного результату. Жоден тип не є хорошим чи поганим і жоден не повинен розцінюватись, як кращий чи гірший. Фактично, їх взагалі неможливо порівняти. І екстраверт, і інтроверт, і амбіверт мають свої переваги та недоліки.
В нашій статті ми вже досить детально описали, хто такий екстраверт. Тож, якщо ви не бажаєте проходити тест, можете співставити ознаки екстраверсії з власною поведінкою та зробити висновки.
Як розвинути риси екстраверта
Незалежно від того, який у вас виявився тип особистості (екстраверт чи інтроверт), ви можете «виховати» у собі екстраверта. Перш за все, вам потрібно визначити фронт робіт. Випишіть ті якості, які ви б хотіли розвинути або підкреслити у своєму характері. Наприклад, комунікабельність, відкритість та відвертість, здатність швидко приймати рішення тощо.

Далі визначте, яким чином ви б могли це зробити. Для прикладу: щоб розвинути комунікабельність, потрібно навчитись заводити та підтримувати розмови з різними людьми. Можна почати зі смол-толк, а потім потренуватись на триваліших бесідах. На даному етапі можуть виникнути нові проблеми та перепони, з якими потрібно буде справлятись. Ви можете з’ясувати, що соромитесь власного голосу або акценту. В такому разі доведеться тренувати дикцію або ж попрацювати над тим, щоб приймати себе з усіма особливостями.
Розвиваючи позитивні риси екстраверта, не забувайте про те, що одночасно можуть посилитись і негативні. Особливу увагу зверніть на уміння керувати своїми емоціями та імпульсами. Якщо ви бажаєте бути відкритим, комунікабельним екстравертом, це не значить, що ви отримаєте право надокучати іншим людям розмовами та нав’язувати їм своє товариство.
Попрацюйте над тим, щоб правильно сприймати критику та відмову, поцікавтесь, що таке нова етика, особисті кордони, культура активної згоди, харасмент, сталкінг, емоційне насилля. Екстраверт, який усвідомлює свої реальні можливості та здібності, отримує серйозну перевагу. Він зможе побудувати якісніші стосунки та досягти більших висот у кар’єрі.
Джерела: www.webmd.com, www.medparkhospital.com, www.healthline.com/