Зміст
Популяризація психології чинить значний позитивний вплив на суспільство. На жаль, деякі терміни та поняття, які проникли у побутове мовлення, дещо змінили своє значення. Наприклад, існує міф, що інтроверт – це тиха, скромна людина, яка постійно мовчить та уникає будь-якого самовираження. Однак насправді інтроверт цілком може бути публічною людиною, яскраво вдягатись, любити вечірки та галасливі святкування. Просто йому потім потрібно більше часу для відновлення ресурсу. Що ще характерно для інтровертного типу особистості – розкажемо далі у статті.
Хто такий інтроверт
На відміну від екстравертів, котрі мають зовнішню орієнтованість, інтроверт – це людина, яка орієнтована переважно на свій внутрішній світ. Інтровертований тип особистості був описаний Карлом Юнгом, одним з основоположників психології як науки. Він зазначав, що інтровертивність та екстравертованість визначають спосіб взаємодії людини із навколишнім світом. Тобто, це впливає на те, як людина сприймає та обробляє інформацію.
Щоб пояснити простими словами, хто такий інтроверт та екстраверт, можна навести приклад. Дві людини на короткий проміжок часу відвідали незнайоме місце та побували серед нових людей. Екстраверт з високою часткою вірогідності отримав задоволення від зміни середи, спілкування та можливості поділитись своїми думками з іншими. Він має заряд енергії та почуває себе піднесено. Інтроверт навпаки – втомився, відчуває напругу та потребу у відновленні. Інтроверти накопичують енергію, перебуваючи на самоті, у звичному та комфортному просторі або у компанії кількох найближчих людей.

Популярна психологія часто зображує інтровертів та екстравертів, як два чіткі типи особистості. Однак насправді мало хто з людей має риси лише одного типу. Зазвичай ми знаходимось в спектрі між двома протилежними полюсами. Хтось може бути ближчим до інтроверсії, але все одно має певні риси екстраверта. Люди, які знаходяться посередині та не можуть визначити свій тип – це амбіверти. Статистика говорить про те, що інтроверти складають близько 15% від усього населення.
Варто додати, що інтроверт – це не те саме, що тривожна або сором’язлива людина. Також інтроверсія не є синонімом депресії або соціофобії.
Причини формування інтроверсії
Інтроверсія та екстраверсія не є розладами або захворюваннями, це базові характеристики особистості.
Формування інтроверсії може бути зумовлене наступними чинниками:
- Генетична схильність – науковці вважають, що людина успадковує інтроверсію від когось із батьків. Це частина генетичного коду, зашифрованого в ДНК. Є припущення, що ступінь інтроверсії залежить від секреції певних нейромедіаторів. Наприклад, дофаміну – чим його більше, тим енергійнішою, жвавішою та соціально активнішою буде людина.
- Навколишнє середовище – зовнішні фактори також можуть вплинути на стиль поведінки людини та на її характер. Якщо людина зростала у безпечному, мирному середовищі та мала невелике коло спілкування, скоріше за все в неї будуть переважати інтровертивні риси.
Виходячи з цієї теорії, екстраверти формуються в умовах багатолюдного середовища, де було багато спілкування та соціальної активності.
Типи інтровертів
Ми вже зазначали, що інтроверсія – це спектр. Немає чітко визначених характеристик та ознак, які б допомогли визначити, чи є людина інтровертом, чи ні. Також це значить, що кожен інтроверт має свої власні прояви інтроверсії.
Типи інтровертів:
- Соціальні. Класичний, звичний для багатьох тип, який характеризується униканням натовпу, нелюбов’ю до галасливих святкувань, небажанням постійно контактувати з іншими.
- Вдумливі. Такий інтроверт – це мрійник, надзвичайно творча людина з багатою уявою. Такі інтроверти дуже часто фантазують, будуючи у своїх думках складні сюжети та вигадуючи різних персонажів.
- Тривожні. Окрім інтроверсійних рис характеру такі люди відрізняються схильністю до тривожності. Часто це стає особливістю психіки високочутливих людей. Вони автоматично зчитують сигнали від оточуючих, не відфільтровуючи їх. Щоб уникнути сенсорного перевантаження, вони намагаються рідше бувати у натовпі.
- Стримані. Люди даного типу віддають перевагу довгим роздумам, вони не роблять поспішних висновків та не приймають незважених рішень. Стриманим інтровертам потрібно досить багато часу, щоб проаналізувати будь-які нові дані та виробити стратегію поведінки. Тому вони уникають людей і натовпу, які можуть заважати їхнім роздумам.
Цікаво, що інтроверт – це людина, яка з часом може змінити свій стиль поведінки. Тобто, ступінь і тип її інтроверсії здатні змінюватись під впливом багатьох чинників. Це доводить, що інтроверсія не є сталою характеристикою. Однак інтроверт не зможе стати екстравертом, це надто фундаментальні зміни.
Інтроверсія чи сором’язливість?
В уяві багатьох людей інтроверти обов’язково дуже тихі, сором’язливі та мовчазні. Такі риси дійсно часто бувають властиві інтровертам, однак не завжди. Річ у тім, що інтроверсія – це тип особистості, а сором, сором’язливість – це емоція, яку людина відчуває та проживає.
Сором’язливі люди можуть почувати себе некомфортно у компанії інших через острах осуду, несприйняття або навіть агресії. Вони часто невпевнені у собі. Їм здається, що оточуючі негативно сприйматимуть їхнє самовираження, тому вони тримають при собі свої думки та ідеї.
Якщо сором’язлива людина потрапляє у ситуацію, якої боїться, та не може впоратись зі своєю тривожністю, в неї може погіршитись фізичний стан. Наприклад, коли їй все ж таки доводиться відвідати масовий захід, вона починає сильно пітніти, серцевий ритм прискорюється, руки тремтять, ноги стають «ватяні». Також психосоматичні симптоми часто проявляються у вигляді проблем із травленням – болі в животі, розлад шлунку, нудота.
Інтроверт – це людина, яка теж може пропускати світські заходи та людні вечірки, але з інших причин. Інтроверт може відчувати себе цілком жваво серед натовпу, йому навіть буває цікаво, якщо це відповідає його інтересам. Однак він швидко втомлюється, його ресурс виснажується. Серед натовпу від інтроверта не варто очікувати активного спілкування, гострих жартів або запального small talk. Зазвичай після перебування у великій групі людей інтроверту потрібен час на відновлення, а робить він це лише наодинці.
Характерні ознаки інтроверта

Люди з яскраво вираженою інтроверсією проводять багато часу наодинці з собою. Таке дозвілля є необхідним для них, адже на самоті вони можуть відновити свої внутрішні ресурси. На відміну від екстравертів (які отримують енергію завдяки спілкуванню), інтроверти відчувають себе виснаженими після спільного проведення часу з іншими. Вони витрачають енергію на спілкування.
Любов до усамітнення
З роками інтроверти настільки звикають до усамітнення, що в них з’являється дуже багато варіантів того, чим зайнятись: хобі, прогулянки на природі, догляд за тваринами або рослинами, приготування їжі, читання книжок (перегляд фільмів, слухання аудіокниг).
Якщо екстраверта залишити надовго без контактів з іншими людьми, він відчуватиме самотність. Однак інтроверт зазвичай насолоджується часом наодинці із собою. Він накопичує ресурс, заряджається енергією та відновлюється після можливих втрат. В усамітненні йому приходять в голову найкращі ідеї та думки, він може без перешкод їх зафіксувати та обдумати.
Звичайно, що інтроверту також потрібно контактувати з людьми. Мало хто бажає буквально весь свій час проводити на самоті. Однак для інтроверта важлива не кількість соціальних взаємодій, а їхня якість. Для нього важливо, що б у розмові його дійсно почули, щоб співрозмовник зміг розділити емоції та переживання. Формальної присутності та поверхневого спілкування недостатньо. Тому, якщо інтроверт не має змоги провести час із хорошими друзями або близькими людьми, він радше залишиться наодинці.
Обмежене коло спілкування
Виходячи з того, що в інтроверта дуже високі вимоги до якості дружніх контактів, не дивно, що він має відносно небагато близьких друзів. Коло його спілкування може обмежуватись кількома родичами та друзями. Якщо інтроверт має романтичні стосунки, він робить ставку на довготривалість. Ланцюжок коротких романів – не в його стилі, це надто виснажує та не забезпечує бажаної глибини стосунків.
Цікаво, що у комфортних умовах інтроверт може бути досить балакучим. Він не соромиться та не боїться проявлятись. Інтроверт – це той, хто має зовсім різні патерни поведінки серед чужих людей та в близькому колі.
Обережність у нових стосунках
Через те, що інтроверти дуже серйозно ставляться до стосунків з іншими, вони не спішать відкриватись новим знайомим. Дехто може вважати це ознакою холодності, байдужості або навіть зверхності. Екстраверти, які звикли швидко входити в контакт, нерідко розцінюють подібну поведінку як таку, що свідчить про відсутність інтересу з боку інтроверта.
Однак інтровертам просто потрібно більше часу, щоб зрозуміти, чи дійсно збігаються їхні цінності та цілі, переконання та погляди.
Випадки сенсорного перевантаження
Описуючи, хто такий інтроверт, варто згадати про таке явище як сенсорне перевантаження. Воно виникає через велику кількість інформації та подразників, які надходять до інтроверта за короткий проміжок часу. Людина не може обробити всі дані, а окрім цього вимушена реагувати на надмірну кількість подразників. В результаті, інтроверт відчуває перевантаження, втому, втрату сил та енергії. Якщо він вимушений надовго залишатись у такому середовищі, то може настати вигорання або психосоматичні симптоми (запаморочення, нудота).
Високий рівень самосвідомості
Через те, що інтроверти витрачають багато часу на вивчення свого внутрішнього світу, вони досить добре розуміють та знають самих себе. Вони навчились прислуховуватись до власних потреб та бажань, ідентифікувати та розуміти емоції, а також керувати своїм емоційним станом.
Високий рівень самосвідомості допомагає інтровертам як в особистому житті, так і в роботі. Знаючи себе, вони більш реально встановлюють життєві цілі та розробляють стратегії з їх досягнення.
Навчання через спостереження
Інтроверт – це той, хто віддає перевагу обережному спостереженню. На відміну від екстраверта, який краще розуміє практичне навчання.
Інтроверти дуже обережні, вони менш схильні ризикувати та не люблять помилятись. Перед тим, як поринути у нову справу, вони збирають інформацію, читають відгуки та огляди, дивляться зі сторони та спостерігають. Це не дозволяє їм скористатись швидкоплинними трендами та короткочасними можливостями, однак дуже добре спрацьовує на довгострокову перспективу.
Якщо ж інтроверт починає навчання, він обирає закриті тренування або вправляється вдома. Він не показує іншим те, що в нього не виходить, або що виходить неідеально.
«Вільний найманець»
Люди, які працюють з кадрами, чудово знають, хто такий інтроверт. Майже неможливо вмовити інтроверта на роботу, яка пов’язана із постійною взаємодією з іншими людьми. Виключення становлять тільки ті, хто має великі амбіції, вірні певним ідеям або знаходять «команду мрії».
Зазвичай інтроверти обирають для себе професію, яка дозволяє виконувати роботу наодинці. Це може бути письменництво, обчислення даних, аналітика, графічний дизайн, програмування тощо.
Міфи про інтровертів

Популярна психологія часто висвітлює найяскравіші риси інтровертів, не пояснюючи, що кожна людина залишається індивідуальністю. Тому в суспільстві склалось дещо хибне враження про інтроверсію та людей з інтровертованим типом особистості.
Міф 1. Інтроверти похмурі та недружні
Насправді інтроверсія не впливає на ставлення людини до інших. Інтроверт може бути балакучим, відкритим та щирим, або ж злим та саркастичним. Однак про це знає тільки його найближче оточення, тому що інтроверти зазвичай мають обмежене коло спілкування.
Міф 2. Інтроверсія та лідерство несумісні
В реальності інтроверти цілком можуть бути лідерами, якщо такі якості закладені в їхньому характері. Інтроверт здатен ефективно розв’язувати всі задачі керівника. Він досить чуйний до своїх підлеглих, цінує їхній особистий простір та вміє розділяти робочий час і відпочинок. Суперсила таких керівників полягає у тому, що вони поводять себе більш дружньо стосовно підлеглих. Це викликає довіру та допомагає налагодити здоровий психологічний клімат у колективі.
Міф 3. Інтроверти не знайомляться з новими людьми
У порівнянні з екстравертами інтроверти дійсно рідше заводять нові знайомства. Їм складно даються смол-толки та ініціатива. Однак інтроверт – це все ж людина, тому для нього дуже важливо мати друзів, сім’ю та романтичні стосунки. Якщо це вдається, то інтроверти дуже прискіпливо збирають інформацію про людину ще до першого контакту. Так вони оцінюють майбутню перспективу та з’ясовують, чи достатньо є спільних рис (екстраверти просто починають розмову та збирають перші дані вже в процесі спілкування). Таким чином, інтроверти дійсно знайомляться рідше, але їхні стосунки мають глибший характер, вони довговічні та міцні.
Екстраверт чи інтроверт: як зрозуміти свій тип особистості

Визначити тип особистості допоможе кваліфікований психолог. Для цього він ставить багато запитань та проводить різні тести. Якщо ж людина бажає самотужки дізнатись, вона – екстраверт чи інтроверт, то може вивчити інформацію про кожен тип особистості та співвіднести з собою. Результат не буде абсолютно точним, але вона матиме загальне уявлення та дізнається про себе трохи більше.
Проводячи дослідження, потрібно розуміти, що більшість людей (70%) знаходиться в спектрі. Тільки невеликий відсоток має чітко та яскраво виражені ознаки екстраверсії (15%) або інтроверсії (15%).
В разі, коли людина не може дати конкретну відповідь на запитання у тесті для визначення типу особистості, варто розглянути варіант амбіверсії.
Ми вже детально розказали, хто такий інтроверт. Екстраверт – це людина, яка фактично є протилежністю інтроверта (активна, комунікабельна, легко заводить знайомства, здатна підтримувати велику кількість поверхневих контактів, любить масові заходи та накопичує енергію під час спілкування).
Амбіверти – це ті, хто знаходиться чітко в середині спектра, та не схиляються до жодного полюса. Амбіверт може комбінувати у собі риси обох головних типів особистості, але не визначатись, як екстраверт чи інтроверт. Наприклад, він любить проводити час наодинці та накопичує енергію таким чином. Однак перебування у натовпі його не виснажує та не втомлює надмірно. Ключовою перевагою амбіверта є здатність «перемикатись» у різні режими залежно від ситуації.
Амбіверт може «успадкувати» й недоліки обох типів. Наприклад, його поведінка може спантеличити людей, які звикли бачити тільки одну сторону особистості людини. Якщо колеги зазвичай знають амбіверта, як дуже активного та комунікабельного працівника, їм буває складно зрозуміти, чому він проводить вечори вдома з книжкою.
У сучасному інфопросторі досить багато статей і тестів про те, як визначити тип особистості – екстраверт чи інтроверт. Однак амбіверти начебто залишаються осторонь цієї класифікації. Тому їм може бути складно зрозуміти свій власний тип особистості.
Чи можна перестати бути інтровертом
Читаючи, хто такий інтроверт та впізнаючи у собі ці риси, деякі люди можуть вдаватися в питання, чи можна це змінити? Експерти відповідають, що основний тип особистості не змінюється протягом життя людини. Однак деякі риси характеру можна пом’якшити, зробити менш помітними або навпаки, підкреслити.
Статистика говорить про те, що інтроверсія становить меншість. Екстраверти більш активні та голосні, тому може здатись, що їх більше. До того ж екстраверти зазвичай не можуть осягнути суті інтроверсії. Їм важко зрозуміти на емпатичному рівні, навіщо людині залишатись наодинці з собою, коли є можливість поспілкуватись із кимось. Через це трапляються випадки, коли інтровертів намагаються перевиховати або якимось чином змінити. Це призводить до зниження їхньої самооцінки, та інших психологічних проблем.
Варто розуміти, що жоден тип особистості не є неправильним або шкідливим, усі три мають право на існування. Люди повинні поважати та приймати особливості інтровертів, екстравертів та амбівертів.
Як підтримати себе самотужки
Інтроверт – це не вирок, звички та патерни можна корегувати. Якщо людина помітила, що стала надто багато часу проводити вдома, їй потрібно попрацювати із цим. Спочатку можна ввести у свій режим регулярні прогулянки, навіть дуже короткі. Це допоможе звикнути до того, щоб виходити з дому в принципі. Потім варто знайти цікаві маршрути та різні активності, які стануть мотивацією для подальших «мандрівок». Наприклад, можна започаткувати традицію купувати певні продукти тільки в одному конкретному магазині, до якого потрібно іти 30-40 хвилин.
Напрацювання нових звичок забере певний час і потребуватиме терпіння та дисципліни. Однак згодом новий розпорядок стане таким же звичним, як колись був старий. В разі, якщо ніяк не вдається втілити зміни у життя, варто звернутись до психолога. Просити про допомогу не має бути соромно. Терапія здатна врятувати стосунки, сім’ю, бізнес або навіть життя. У роботі з інтроверсією хороші результати показала когнітивно-поведінкова терапія (КПТ).
Підсумуємо: інтроверт – це людина, яка відновлює свій внутрішній ресурс, звертаючись до внутрішніх джерел. Зазвичай такі люди поводять себе значно тихіше та скромніше, ніж екстраверти. Однак це зовсім не означає, що інтроверт не може стати публічною персоною, інфлюенсером чи керівником. Інтроверсія є типом особистості, проте не визначає долю людини.
Джерела: www.webmd.com, www.healthline.com