Критичне мислення: що це, чому важливе та як розвинути

Люди, які вміють мислити самостійно, ціняться всюди. Вони стають найкращими студентами, відповідальними виконавцями та авторитетними керівниками. Окрім трудової сфери, критичне мислення має велике значення для особистого життя. Розуміючи, як збирати, аналізувати та інтерпретувати інформацію, можна легше знаходити вихід з проблематичних ситуацій. В статті ми розглянемо, що таке критичне мислення, які методи критичного мислення існують та як розвинути критичне мислення задля власної користі.

Критичне мислення: це

Критичне мислення – це навичка, здатність, система суджень або навіть певні здібності, які допомагають аналізувати інформацію та приймати максимально раціональні рішення. Не варто фокусуватися на корні слова «критичне», адже йдеться не про негативізм та постійну критику. Фактично, це вміння робити власні висновки та бачити правду в брехливих або неповних даних. Дехто вважає, що критичним мисленням потрібно називати здатність людини сумніватися в тому, що вона чує та бачить.

Головними складовими поняття «критичне мислення» є такі риси:

• усвідомленість;
• самовдосконалення;
• самостійність;
• рефлексивність;
• цілеспрямованість;
• обґрунтованість;
• контрольованість;
• самоорганізованість.

Вперше про саму ідею та про те, як розвинути критичне мислення, заговорили американські психологи У. Джеймс та Дж. Дьюї. Пізніше Метью Ліпман створив Інститут критичного мислення та розширив трактування поняття. На його думку, критичне мислення – це відповідальне мислення. Воно базується на певних критеріях, здатне до самовдосконалення та враховує контекст.

Поява критичного мислення саме в американській спільноті не є випадковою. Суспільство США одним із перших перетворилось на інформаційне. Зміни в ньому ставались настільки швидко, що люди потребували певного інструменту, щоб орієнтуватись в нових реаліях.

Науковці, які вивчають критичне мислення (КМ), ввели декілька додаткових понять:

• розв’язання проблем, задач та завдань – основне призначення КМ;
• судження – головний результат КМ;
• гіпотеза – один з ключових інструментів тих, хто практикує КМ. Щоб розв’язувати задачі та формувати судження, необхідно вміти попередньо формулювати припущення.

Експерти прогнозують, що в найближчому майбутньому велику цінність матиме вже не сама інформація, а ті, хто якісно та ефективно її виробляють. Саме тому необхідно вже зараз навчатися мислити критично, щоб вміти піддавати аналізу будь-який інформаційний привід.

Чому критичне мислення важливе

Інтернет, доступні високотехнологічні гаджети та інші фактори призвели до того, що інформація в сучасному світі поширюється надзвичайно швидко. Однак це значить, що і дезінформація встигає пройти великий шлях, перш ніж її виявлять, вилучать та опублікують спростування.

Розуміючи, що таке критичне мислення та практикуючи його кожен день, можна захистити себе і своїх близьких від багатьох проблем. До того ж вміння працювати з даними допомагає виконувати різноманітні поточні завдання. Гнучкість та ясність мислення гарантує, що людина зможе знаходити нові, креативні шляхи виходу з певних проблем. Також це прямий шлях до створення кардинально нового продукту – цифрового чи матеріального.

Переваги критичного мислення

Якісне прийняття рішень

Щоб розв’язати задачу, необхідно зважити «за» і «проти», знайти альтернативи, передбачити імовірні наслідки. Коли людина вміє критично мислити, вона простіше справляється з вказаними пунктами. Вона вже звикла до такої діяльності.

Швидкий саморозвиток

Навичка аналізувати інформацію, оточення та власні думки і дії веде до того, що людина стає більш самосвідомою. Вона дізнається про свої мотиви, бажання, обмеження та упередження, знайомиться зі своїми темними сторонами й зонами росту. В результаті, вона навчається вдосконалювати й адаптувати свої моделі мислення.

Висока поінформованість

Перевіряючи джерела та збираючи дані, людина може побачити різні трактування однієї й тої ж думки. Щоб зробити свій власний висновок, вона намагається досягти всебічного освітлення питання. Завдяки цьому в її руках опиняється повна підбірка фактів та аргументів, а це вже шлях до прийняття об’єктивного рішення.

Можливість виявити дезінформацію

Вміння працювати з даними дозволяє швидко виявляти неправдиву інформацію.

Звичка знаходити креативні способи розв’язання проблем

Маючи перед очима всі доступні ресурси та вміючи робити власні висновки, людина може поєднати окремі елементи різних стратегій, знайти інноваційний підхід, генерувати сміливі унікальні ідеї.

Критичне мислення – це один з найважливіших інструментів, який дозволяє побудувати міцні особисті стосунки. Не всі розуміють, наскільки люди ірраціональні у своїх судженнях. В кожного є своє власне «кольорове скельце», через яке він дивиться на світ та яке спотворює реальні кольори. У психології це називається «когнітивне викривлення», «когнітивна ілюзія» або «когнітивне упередження». Чудовим прикладом є фільтрація спогадів про минуле. Людина може провести досить посередній, а то і зовсім поганий відпочинок влітку. Згодом її спогади романтизуються і вона пам’ятає тільки приємні моменти.

Критичне мислення допомагає обійти такі когнітивні викривлення. Тренуючи його, людина вчиться сприймати та запам’ятовувати факти, тому її оцінки та висновки стають більш об’єктивними.

Ключові навички критичного мислення

Перш ніж почати опановувати методи критичного мислення, варто засвоїти кілька базових навичок. На жаль, люди не народжуються з гострим скептичним розумом і в школі їх теж не навчають мислити критично. Тому потрібно самостійно дисциплінувати мозок і розвивати свої аналітичні здібності.

Відвертість

На перший погляд, може бути незрозуміло, навіщо тренувати відвертість для розвитку критичного мислення. Однак ця звичка принесе вагомі дивіденди, коли вкоріниться. Людина, яка чесна з іншими й з собою, здатна відчути свої справжні мотиви та стимули. Вона вміє прислухатися до інтуїції (не в езотеричному сенсі, а в аспекті тонкого внутрішнього чуття). Під час прийняття рішень така людина здатна помітити свої упередження та когнітивні викривлення, вона більш об’єктивна.

Аналітичне мислення

Щоб оцінити дані, отримані з різних джерел, та змогти вбудувати їх в цілісну картину, неможливо обійтися без здатності до аналітичного мислення. Мається на увазі процес розкладення інформації на складові, структурування даних та знаходження зв’язків між ними.

Розв’язування задач

Чим частіше людина успішно вирішує питання, тим впевненіша вона в собі та у своїх судженнях. Однак вміння розв’язувати проблеми має підкріплюватись іншими навичками з даного списку. Інакше це приведе не до розвитку критичного мислення, а до авторитарних нахилів.

Саморегуляція

Це одна з головних навичок людини, яка бажає навчитися мислити критично. Управління власними думками, емоціями та реакціями допомагає зберегти неупереджений погляд на ситуацію. Особливо актуальна така риса в ситуаціях, де виникає певний конфлікт інтересів, адже людині необхідно відкинути свої сумніви та стереотипи.

Спостережливість

Щоб прийняти зважене рішення, потрібно навчитися бачити тонкі нюанси та аспекти кожної справи. Спостережливість також допоможе відфільтрувати інформацію, обрати здібних людей для делегування завдань, своєчасно помітити негаразди та скорегувати план діяльності.

Інтерпретація, розставлення пріоритетів

Сортувати інформацію дуже важливо, адже вона надходить з різних джерел та може бути більш або менш цінною. Якщо не інтерпретувати вхідні дані, можна закопатися в деталі й не дійти до головного результату.

Оцінка

До цього пункту можна включити здатність співвідносити об’єкт дослідження з конкретною системою цінностей (власною або прийнятою в суспільстві). Також сюди належить вміння обирати одну з кількох альтернатив, розуміти обмеження (часові, ресурсні, інтелектуальні), враховувати контекст.

Комунікація

Шукаючи способи того, як розвинути критичне мислення, не варто забувати про важливість спілкування. Збір інформації, її аналіз, генерування гіпотез та пошук рішення часом неможливі без залучення інших людей. Потрібно вміти аргументувати свою точку зору, правильно представляти докази своїх теорій, підтверджувати висновки та брати відповідальність в разі невдачі.

Як розвинути критичне мислення: поради

Критичне мислення – це soft skill, тобто немає способу його кількісно виміряти чи обчислити. Одні люди володіють цією навичкою більшою мірою та застосовують повсякчас, інші використовують тільки зрідка.

Існують певні вправи на розвиток критичного мислення, які дозволяють напрацювати необхідні навички та тренують їх використання в особистому та професійному житті.

Згідно з розробками психолога Д. Канемана, людська психіка може обробляти інформацію двома способами:

1. Швидкий – таке мислення допомагає приймати рішення в короткі терміни.
2. Довготривалий – для такої аналітичної роботи необхідний час та значні зусилля.

Жодна з систем не є гіршою чи кращою, тому що кожна має застосовуватись у відповідній ситуації.

Також під час навчання потрібно враховувати наступні нюанси:

• бажано ставитися до будь-якої інформації, як до такої, що потребує перевірки. Скепсис буде корисним в роботі, тому що стимулюватиме пошуки доказів та аргументів;
• потрібно навчитися впізнавати свої когнітивні викривлення та знати, як вони впливають на сприйняття. Це майже неможливо зробити самотужки, але допомогу зможе надати психотерапевт;
• важливо розвивати толерантність, вміти дивитись на ситуацію під новим кутом, ставати на бік опонента під час суперечок.

Багато хто з сучасних педагогів вважає, що критичне мислення потрібно вводити в шкільну програму. Це допоможе дітям з раннього віку вчитися працювати з інформацією. Вони стверджують, що нинішня застаріла програма не дає дітям ніякої можливості робити власні висновки. Сучасне навчання базується на догматичному мисленні, воно передбачає надмірну категоричність, закритість до нових підходів, жорстку ієрархію та віру в авторитети.

Наступні поради розраховані на дорослих людей, які свідомо вирішили навчитися мислити критично.

Перевіряти нову інформацію

Методи критичного мислення чудово показують себе всюди, незалежно від того, в якій сфері їх застосовують. Навичка перевірки даних дозволяє людям бути більш розважливими, тому що є певний проміжок часу між емоціями та діями. Наприклад, людина уточнює інформацію та перевіряє дані, дізнавшись про неетичний вчинок колеги. Вона не біжить прояснювати стосунки, не ризикує власною репутацією та посадою, адже чутки можуть бути вигадкою.

Щоб з’ясувати правдивість даних, варто задати ряд питань:

1. Вони повні та актуальні?
2. Чи є докази і аргументи, які саме, ким надані?
3. Чийого голосу не вистачає?

Варто ставитись скептично до усних розповідей, чуток, телевізійних програм, ютуб роликів, статей в інтернеті або навіть друкованих книг. В науковому світі найбільш достовірними вважаються результати подвійно сліпих досліджень.

Зрозуміти, хто надав інформацію та навіщо?

Одні й ті ж дані, подані з різних точок зору, можуть змальовувати кардинально різні картини. Саме тому необхідно задавати собі питання про постачальника інформації: хто її створив і поширює, навіщо це йому потрібно, яка його мотивація і вигода?

Частіше за все інформація надається, щоб примусити людину щось купити. Товаром можуть бути матеріальні речі, послуги, враження. Валюта, якою людина розплачується – це не завжди гроші. Продавцеві може знадобитися час, увага чи певна активність (наприклад, проголосувати за конкретного кандидата).

Враховувати більше ніж одну точку зору

Ми вже згадували про когнітивні викривлення, вони є у всіх людей. Навіть найрозумніші та найосвіченіші можуть проявити упередженість.

Саме тому дуже корисною є практика пошуку альтернативних сторін. Вислуховуючи історію, потрібно подумати, чи могло чиєсь когнітивне викривлення вплинути на стиль подачі інформації та акценти в ній.

Практикувати активне слухання

Ця техніка така ж універсальна, як й більшість описаних вище. Вона надзвичайно важлива в трудовій діяльності й незамінна при побудові особистих стосунків. Технології розвитку критичного мислення ідуть паралельно з розвитком науки психології. Тому не дивно, що в них часом використовують однакові слова.

Емпатія – співпереживання, вміння поставити себе на місце співрозмовника та подивитися на ситуацію його очима.

Безоцінкове судження – висловлювання, які не містять оцінку дій, зовнішності чи здібностей іншої людини.

«Я-повідомлення» – техніка формулювання думок, вражень, запитань через власні почуття. Наприклад, замість «Ти мені заважаєш гучною музикою» – «Я не можу сконцентруватись, коли звучить гучна музика».

Збирати додаткову інформацію

Якщо є час і можливість, варто отримати всі доступні дані перед прийняттям остаточного рішення.

Корисні вправи на розвиток критичного мислення:

1. Ставити відкриті запитання – чим більше обставин і фактів буде відомо, тим більш цілісну картину подій вдасться відтворити.
2. Постаратися знайти власне джерело інформації – це можуть бути офіційні сайти, некомерційні організації чи статті на ресурсах навчальних закладів. Анонімні дописи без указаних авторів та посилань на першоджерела зазвичай не несуть відповідальності за наклеп та дезінформацію.
3. Дивитися на дату публікації або уточнювати, коли саме сталась подія, про яку йде мова. В сучасному світі дані постійно оновлюються, новіші публікації часто спростовують старі або уточнюють їх.

Навчитися відрізняти фейкову інформацію

Добре зроблену, продуману підробку виявити непросто. Однак простіші фейкові новини й статті видно одразу. Зазвичай, вони написані з мінімальною кількістю фактів та максимальним емоційним зарядом.

Одна з категорій неякісних даних – упереджена інформація. Це не фейк в повному розумінні, але такі статті призначені для створення певного враження у читача. Тобто, така інформація не може називатись правдивою та об’єктивною.

Щоб не піддаватися впливу авторів фейків, варто звертати увагу на наступні фактори:

• власний емоційний стан після читання/перегляду/прослуховування (якщо є сильні переживання, гнів, образа чи заздрість, скоріше за все мова йде про упереджену інформацію);
• шукати в статті джерела, цифри, цитати, факти;
• постаратись зрозуміти, кому і для чого може бути вигідною сильна емоційна зарядженість читачів.

Окрім всього перерахованого варто ставитися максимально скептично до публікацій у соцмережах. Новини та іншу важливу інформацію нерозважального характеру потрібно шукати на спеціалізованих сайтах. В разі, коли допис зацікавив і з’явилося бажання його поширити, потрібно уточнити дані.

Практикувати рефлексію

Будь-які методи критичного мислення стануть непотрібними, якщо людина не вмітиме дивитись на себе зі сторони. Завдяки саморефлексії можна навчитись думати об’єктивно. Це не передбачає позбавлення від власних упереджень та стереотипів, інколи це просто неможливо. Однак рефлексія дозволяє приймати свої когнітивні викривлення як частину об’єктивної дійсності, тобто, це просто ще один фактор для аналізу ситуації. Знаючи свої антипатії, симпатії та переконання, людина може відкинути їх під час розв’язання певного питання.

Генерувати власні думки

Фактично, всі технології розвитку критичного мислення зводяться до того, що людина має самостійно зважувати факти та робити оригінальні висновки. Цього неможливо добитися в 100% діяльності, особливо у сфері, де панує ієрархія. Однак думаючі, люди знаходять способи фільтрування інформації. Саме в них найвища продуктивність і їм першим пропонують підвищення.

Критичне мислення: книги

Технології розвитку критичногомислення настільки важливі, що видатні експерти в даній сфері присвятили цій темі свої письмові праці.

Метью Ліпман «Філософія для дітей»

Книга, яка втілює собою цілу освітню стратегію. В 1970 році М. Ліпман започаткував філософію для дітей як окремий напрямок. Над методикою працював цілий колектив науковців університету Монклер. Адаптуючи складні філософські концепції для дитячого сприйняття, Ліпман створив кілька оповідань-новел з прихованою проблематикою. Його розробки стали настільки популярними, що зараз вивчаються більш ніж у 80 країнах.

Деніел Канеман ««Думай повільно… Вирішуй швидко»

Д. Канеман – економіст, нобелівський лауреат, який провів ряд досліджень з використанням когнітивно-поведінкової та соціальної психології. Його книга пояснює, як працює мозок, а також навчає, як найкращим чином задіяти обмежений ресурс уваги та приймати правильні рішення.

Андрій Горяїнов «Основи критичного мислення»

В будь-який список, де є книги про критичне мислення, входить і ця робота. Вона описує труднощі, з якими стикаються люди в епоху постправди. Книга вчить базовим прийомам критичного мислення, таким як вміння перевіряти дані, правильно формулювати аргументи, розпізнавати фальсифікацію та спотворену інформацію.

Ганс Рослінг «Фактологія. 10 хибних уявлень про світ, і чому все набагато краще, ніж ми думаємо»

Це книжка, написана шведським лікарем, професором Каролінського інституту разом з його дружиною та сином. Вона розкриває причини того, чому люди схильні драматизувати події навколо. В книзі описані найпопулярніші приклади ірраціонального мислення, драматичні інстинкти та когнітивні упередження.

Дмитро Кулеба «Війна за реальність. Як перемогти у світі фейків, правд і спільнот»

Книга міністра МЗС та представника нашої країни в Раді Європи описує ключові фактори небезпеки в сучасному інфопросторі. Такі книги про критичне мислення є надважливими, бо змальовують унікальні явища на прикладах новітньої історії. Автор зміг сформулювати 5 правил, які допоможуть людям захистити себе від фейків та агресивних, руйнівних інформаційних потоків.

Шукаючи вправи на розвиток критичного мислення, можна знайти досить багато різноманітної літератури. Бажано переглядати її самостійно, а не питати в когось поради, що почитати. Річ у тім, що вся література написана різними людьми, які своїми словами розказували, що таке критичне мислення та як йому навчитися. Кожен має сам знайти «свого» автора.

Інформація в цій статті теж не має сприйматися, як повна беззаперечна істина. Якщо людина правильно зрозуміла, що таке критичне мислення, вона буде шукати підтвердження наведеним тезам в інших джерелах. Потім настане час аналізу даних та висування гіпотез. На фінальних етапах людина зможе сама для себе сформулювати визначення поняття, адже критичне мислення – це процес самостійного вивчення та пізнання дійсності.

Джерела: www.indeed.com, www.unilodge.com.au, www.forbes.com