Бегонія: унікальні особливості та правила догляду

Неважко зрозуміти, чому бегонія увійшла в список найулюбленіших рослин мільйонів садівників. Величезна кількість варіацій листя та квітів, доволі простий догляд та доступність зробили її справжньою зіркою. Одним з ключових плюсів рослини є здатність рости у відкритому ґрунті та в горщику. В цій статті ми розглянемо, чим особлива квітка бегонія та як доглядати за бегонією в домашніх умовах.

Бегонія: унікальні особливості

Усі сучасні сорти бегоній належать до одного роду рослин сімейства Бегонієві. Даний рід складається всього з 17 видів. Проте завдяки культивації були розроблені декілька сотень різноманітних сортів.

Види бегоній настільки відрізняються один від одного, що їх можна класифікувати за декількома критеріями. Наприклад, за тривалістю життєвого циклу рослини поділяються на однолітні та багаторічні. Залежно від будови паростків бегонії відносять до:

• трав;
• чагарників (зрідка до повзучих чагарників);
• напівчагарників.

Коріння іноді буває повзучим, також зустрічається досить багато сортів з корінням бульбою.

Всі види бегоній характеризуються гарним, барвистим листям. Воно варіюється за формою та кольором, але частіше за все буває асиметричним. Квіти також дуже різні – прості та махрові, дрібні, середні або великі. Вони мають яскраве забарвлення.

Історія одомашнення бегонії

Кожна садова та кімнатна бегонія є нащадком рослин, які колись були привезені в наші краї з тропічних земель. Мандрівники та торговці, які потрапляли в країни Південної Америки, Азії, Індії, Малайського архіпелагу, острову Шрі-Ланка та Східних Гімалаїв привозили на батьківщину зразки екзотичних рослин. Незвичайне листя та цікаві за будовою квіти приваблювали витончених поціновувачів ботанічного мистецтва. Цілком природно, що різні види бегоній швидко поширилися Європою.

Природне середовище існування бегонії – це вологі ліси та гори на висоті 3000-4000 метрів над рівнем моря. Набагато рідше її знаходять в сухих тропіках та субтропічних регіонах.

Завдяки своїй декоративності бегонія підходить для будь-яких цілей та задач. Її висаджують у клумбах домашнього саду, в міських парках, обабіч вулиць. Охайні кущики можна побачити в офісах та жилих кімнатах, навіть в інтер’єрах преміальних ресторанів. В’юнкі сорти рослин висаджують у підвісних горщиках та кашпо. Ними декорують стіни та вікна, використовують у складних професійних проєктах ландшафтного дизайну.

Бегонія: види

Однією з причин всесвітньої популярності рослини є дуже багатий вибір різновидів. Залежно від виду та сорту бегонія може мати одноколірне або барвисте листя, виростати усього лиш на 20 см або на кілька метрів заввишки. Окрім цього від особливостей того чи іншого виду залежить догляд за бегонією та мікроклімат, якого вона потребує.

Бегонія королівська

Begonia rex – даний різновид рослини набув поширення через своє оригінальне листя. Колись таку екзотичну квітку можна було побачити лише у східних регіонах Індії – в Європу її привезли лише в 1850-х роках. Зараз бегонія королівська широко розповсюджена і може стати окрасою будь-якого помешкання.

Краса Begonia rex стала запорукою того, що науковці створили понад 500 її гібридів. Сьогодні можна побачити рослину з листям дуже цікавого забарвлення:

• бронзово-коричневий;
• яскраво-малиновий;
• червоно-фіолетовий;
• з вкрапленнями червоного або срібного кольору;
• чорне з малиновими вкрапленнями.

Бегонія королівська має потовщене коріння, міцні стебла, доволі велике листя довжиною до 25-30 см та шириною близько 15-20 см. Форма листя нагадує симетричне або асиметричне серце, зазвичай має хвилястий або вирізьблений край. Бегонія королівська має кілька підвидів:

1. Картахена – популярний підвид з листям, закрученим у вигляді мушлі равлика. По центру кожного листа знаходиться темно-коричнева пляма, яка з часом стає фіолетовою. Більша частина листа вкрита сріблястими плямками, що мають рожевий відлив.
2. Сільвер Грінхарт – даний сорт можна впізнати за сріблястим листям серцеподібної форми. Його окантовка має темно-зелений (смарагдовий) колір та білі крапки.
3. Чоколад Крім – листя цього підвиду має скручену форму та сріблястий відтінок. Серцевина – зелена. В деяких випадках забарвлення може мати ніжний пудровий колір.
4. Ивнинг Глоу – достатньо велике листя цього виду мають яскраво-рожеву серединку та обрамлення. По всій іншій площі проходять прожилки коричневого кольору.
5. Аллилуйя – сорт, для якого характерне листя зі скрученим листям. Його форма нагадує мушлю. Колір зазвичай блідо-фіолетовий зі сріблястим відливом. По всій поверхні листа проходять яскраво виражені зелені смуги та сріблясті плями, центр та краї забарвлені у винно-червоний колір.

Назва Begonia rex походить від латинського «rex» – король, правитель. Сорт називають Бегонія королівська або просто Бегонія Рекс.

Бегонія вічноквітуча

Зазвичай бегонії цінують за декоративне різнобарвне листя, але деякі сорти рослин здатні порадувати ще й квітами.

Як і більшість видів, бегонія вічноквітуча була завезена в Євразію з Бразилії понад 300 років тому. Першими красою цих рослин змогли насолодитися жителі Німеччині, пізніше квітка була розповсюджена по інших країнах. Через те, що бегонія вічноквітуча належить до теплолюбних та вологолюбних рослин, в природних умовах вона здатна виживати лише в тропіках (Південна Америка, Африка, Азія). Щоб виростити її в Україні, доведеться створити штучні умови.

Бегонія вічноквітуча здатна витягнутися на 40 см у висоту. Її стебло має м’ясисту структуру, воно позбавлене листя і складається з безлічі колінець. Листя росте на бокових стеблах, воно характеризується неправильною формою та глянцевим блиском. Забарвлення зазвичай яскраво-зелене або червонувато-коричневе з помітним бронзовим відтінком.

Будова квітів залежить від сорту рослини, а також від статі. Бегонія вічноквітуча має різностатевий цвіт – чоловічий з 4-ма пелюстками й жіночий з 5-ма.

Варіації квітів:

• простої форми;
• махрові;
• однотонні (різних відтінків рожевого і червоного);
• двоколірні, з окантовкою.

Насправді така бегонія квітне не вічно, просто її період цвітіння набагато довший, ніж у інших сортів. Перший цвіт з’являється на початку літа і триває аж до перших морозів. Щоб добитися ще більш довгого цвітіння, необхідно облаштувати тепличні умови.

Даний тип бегоній ділиться на 2 класи:

1. Семперфлоренс типові – міцне стебло та пагони, розлоге листя (зелене або коричневе).
2. Граціліси – більш крихкі, делікатні рослини з тонкими гілками. Листі маленьке, на відміну від досить великих квітів.

Щоб підібрати бегонію для саду, варто враховувати висоту кущів:

• високорослі – до 40 см (Альба, Кате Теішер);
• середньорослі – до 25 см (Кармен, Отелло);
• низькорослі – до 20 см (Альберт Мартін, Белла, Бікол).

Повний список сортів не обмежується наведеним вище переліком. Їх набагато більше. Найпопулярнішими є гібридні сорти висотою 20-30 см – Супер Олімпія F1, Спринт F1, Паті F1, Коктейль F1.

Бегонія Елатіор

Цікаве листя, барвисті квіти, невибагливість – все це переваги бегонії групи Елатіор. Не дивно, що більшість людей обирає саме її для оздоблення своїх квартир та будинків.

Бегонія Елатіор – це не одна конкретна рослина, а ціла колекція сортів. Вони належать до класу вічнозелених середньорослих, адже висота кущиків не перевищує 25 см. Їх можна вирощувати у вигляді однорічних рослин, тобто, просто викидати після того, як кущі відцвітуть. Зазвичай так роблять, коли висаджують бегонії у відкритий ґрунт в місцевості з досить холодними зимами. Однак бегонія Елатіор цілком здатна зимувати в областях зі сприятливими погодними умовами. Таким чином, вона може бути й багаторічною рослиною.

У деяких сортів Елатіор пагони мають пониклий вигляд, вони схиляються донизу. Інші сорти характеризуються прямими стеблами. Листя зазвичай велике, зубчасте, округло-асиметричної форми. Невелике за розміром, воно росте до 8 см і має дуже щільну структуру. Забарвлення частіше за все темно-смарагдове.

Головна перевага бегонія Елатіор – здатність до дуже довгого цвітіння за умови вирощування в приміщенні. Щоб досягти подібного результату, квітникарю доводиться докласти певних зусиль. Однак рослина вважається невибагливою в догляді. Головна умова – на певний проміжок часу до початку цвітіння помістити її в прохолодне середовище (імітація зими).

Квіти бегонія Елатіор об’єднані в великі, яскраві суцвіття. Їх форма нагадує троянду – пелюсток багато, вони розташовані шарами, можуть бути рівними або хвилястими. Не дивлячись на те, що квіти Елатіор можуть бути більшими чи меншими (великоквіткові, дрібноквіткові), та все ж, вони більші за цвіт інших сорті бегонії.

Кольори:

• білі;
• жовті;
• оранжеві або ближчі до помаранчевих;
• рожеві;
• малинові;
• різнобарвні з акварельним переходом маж відтінками.

Найпопулярнішими є сортові бегонії бульбові та групи Лоррен.

Бегонія ампельна

Відрізнити цей вид бегоній від інших різновидів можна по стеблах, які звисають з горщика. Завдяки такій особливості рослину частіше за все обирають для вирощування на балконах та терасах. Густі кущі з великою кількістю пагонів та квітів утворюють справжні каскади.

Бегонія ампельна має невелике листя асиметричної форми та дуже яскраво цвіте. Обрати колір до душі зможе найвибагливіший квітникар.

Цікаво, що даний тип бегоній не потребує занадто складного догляду. Експерти зазначають, що впоратися з її вирощуванням зможе навіть новачок. Однак це не значить, що можна просто висадити її й забути. Є правила догляду, яких слід дотримуватись.

Якою буває бегонія ампельна (сорти):

• Гейл – густий, об’ємний чагарник з довгими пагонами, які виростають до 30 см та стелються далеко за межі горщика. Листя яскраво-зелене, квіти махрові світло-рожеві;
• Крісті – не менш пухнастий кущ, який здатен вирощувати стебла до 50 см. Така бегонія ампельна цвіте білими квітами з оксамитовою поверхнею. Квіти бувають до 5 см в діаметрі;
• Роксана – незважаючи на досить довгі пагони (близько 50 см) сам кущ виглядає охайним і зібраним. Махрові квіти 5 см в діаметрі мають помаранчевий колір;
• Каті – кущі висотою до 30 см, квіти жовті.

Щоб рослини почували себе добре і густо цвіли, їм потрібно створити відповідні умови. Це значить, що квітникар чи садівник має подбати про полив, освітлення, склад ґрунту та інші обставини.

Бегонія: догляд

Догляд за бегонією, яка знаходиться в приміщенні, значно відрізняється від тих заходів, що потрібні рослинам у відкритому ґрунті.

Освітлення та температура

Ідеальний варіант для бегонії в садку чи на подвір’ї – це місцина, де буває і сонце, і тінь. Вона любить добре освітлені ділянки, але за необхідності здатна рости в затінених точках. Важливо підібрати місце посадки, де не буде протягів.

Догляд за бегонією передбачає слідкування за температурним режимом. Середовище, де росте кущ має бути досить теплим – близько 18-20°C. В разі необхідності бегонія може добре витримувати літню спеку. На зимовий період бульби рекомендується викопувати, щоб заново посадити навесні. Якщо в холодну пору року температура не опускається надто низько, рослина може перезимувати у ґрунті. Однак її доведеться вкривати.

Полив та обприскування

І садові рослини, і кімнатна бегонія дуже полюбляють вологу (нагадаємо, що це гості з тропіків). Необхідно слідкувати, щоб земля під кущем завжди була трохи мокрою, хоча не можна допускати застою води. Догляд за кімнатною бегонією передбачає регулярний полив ґрунту в горщику, і тут потрібно діяти обережно. Надлишок вологи недопустимий. Оптимальна регулярність поливу – раз на тиждень, вранці або ввечері та один і той же час. Квітка буде активно рости та цвісти, якщо поряд з нею в кімнаті стоятиме зволожувач повітря. Особливо це актуально в зимові місяці, коли через опалення повітря стає дуже сухим.

Важливе попередження – кімнатна бегонія, так само як садові рослини, не терпить обприскування. Це означає, що не варто зволожувати листя з пульверизатора. Поливати кущі на клумбі бажано під корінь, а не на листя.

Щоб забезпечити корінню доступ до вологи під час сухого та спекотного літа, можна поставити горщик у піддон зі змоченим накопичувачем води – гравій, мох, торф, керамзит.
Якщо вийшло так, що кімнатна бегонія опинилася в горщику з повністю пересохлим ґрунтом, звичайного поливу буде мало. Знадобиться занурити горщик у ємність з водою і почекати поки земля вбере в себе достатньо вологи.

Взимку інтенсивність поливу має знижуватись, адже це час для відпочинку рослини.

Воду для квітки необхідно підготувати завчасно – прокип’ятити та остудити або просто відфільтрувати (це її пом’якшить), відстояти у відкритій тарі близько доби.

Ґрунт

В плані складу ґрунту догляд за кімнатною бегонією майже такий самий, як і за рослинами в саду. Кущ потрібно помістити в родючу землю з хорошим дренажем. Якщо допустити застій води, коріння почне гнити. При пересиханні рослина не зможе розвиватись і загине.

При купівлі готової землі, потрібно обрати саме ту, що підходить для бегоній. Якщо є можливість зробити ґрунт самостійно, необхідно дотримуватись таких пропорцій:

• 2 частини листової землі;
• 1 частина верхового торфу;
• 1 частина піску;
• 1 частина перегною або дернової землі.

Експерти рекомендують дотримуватися кислотності рН 5,5-6,5.

Добрива

Підживлювати кущі бегоній потрібно правильно. Квітучі сорти потребують удобрення 2 рази на місяць, відлік починають з моменту утворення бутонів. Для таких рослин корисними будуть фосфорно-калійні добрива.

Догляд за кімнатною бегонією з декоративним листям включає внесення в ґрунт азотних добрив.

Пересаджування

Пересаджувати бегонію потрібно в декількох випадках:

• перенесення куща з магазинної тари в горщик або у ґрунт;
• зміна горщика на більший, коли квітка виросла;
• відсаджування з ґрунту в горщик на час зимового сезону, а потім висадка назад у клумбу.

Вибір горщика

Підбираючи горщик для кімнатної рослини, необхідно брати ємність діаметром на 7-8 см ширше за кореневу систему бегонії у діаметрі. Висаджуючи кущ, потрібно подбати, щоб від коріння до стінок горщика залишалось близько 3,5-4 см. В горщику обов’язково мають бути отвори для зливання зайвої води. На додачу до цього, дно потрібно вистелити дренажем. Дуже важливо правильно розмістити коріння – нижньою частиною вниз. Можна орієнтуватися по пагонах, якщо вони є. Засипаючи бульбу землею, потрібно залишити росток на поверхні. Перший тиждень пересаджену квітку необхідно часто поливати, потім – перейти на звичайний режим поливу.

Якщо планується вирощування бегонії на вулиці, в землі, саджати квітку раніше середини травня немає сенсу. Неочікувані морози можуть сильно зашкодити корінню та стеблам. Рекомендується перед тим, як пересаджувати бульбу, занурити її і розчин фунгіциду або слабкий розчин марганцю.

Зазвичай молоді рослини переносять зміну середовища краще, ніж зрілі. Тому по досягненню 3-х років кущ ділять на менші частини.

Догляд за бегонією взимку

Вічнозелені сорти рослини майже не потребують «зимової сплячки», тоді як для бульбових видів це – необхідність. Догляд за бегонією взимку означає створення квітці умов з пониженням температури. Горщики виносять в приміщення з температурою від -22 до +15°C. Вологість повітря в цей час має бути високою.

Коли бульбова бегонія скидає листя в середині осені, їй потрібно трохи зменшити подачу води. Повністю відмерла зовнішня частина рослини свідчить про те, що пора викопувати бульби. Після їх необхідно покласти їх в провітрювану ємність з торфом і залишити в прохолодному місці (наприклад, в нижню секцію холодильника). У разі, якщо листя не відмирає, догляд за бегонією взимку передбачає обрізку наземної частини. Це дозволяє покращити цвітіння наступного сезону.

Бегонія: розмноження

Виростити новий кущ бегонії можна двома способами: шляхом розмноження бегонії з насіння або використовуючи вегетативні органи.

Розмноження бегонії з насіння

Сіяти потрібно в горщик в кінці зими або на початку весни. Насіння кладуть зверху на землю, трохи притоптуючи. Горщик ставлять в тепле освітлене місце, накривають чимось для створення парникового ефекту. Коли з’явиться розсада, її не можна поливати прямим методом. Зволоження відбувається через оприскування або через піддон.

Пересаджувати росток в самостійний горщик можна буде після появи перших справжніх листочків. Розуміючи, як розмножити бегонію з насіння, можна одночасно отримати велику кількість молодих пагонів. До того ж вирощування рослин з насіння набагато дешевше за покупку підрощених пагонів.

Розмноження бегонії за допомогою вегетативних органів (пагонів, листя, коріння)

Простіше за все ділити кущ методом живцювання. Достатньо відрізати від зрілого куща пагін з 3-4 листками. Зрізи необхідно обробити перетертим деревним вугіллям. Живці саджають в ґрунт, який складається з рівних частин листового ґрунту, торфу, річкового піску. Також живці можуть дати ростки, стоячи в простій воді, а не в ґрунті.

Ще один дієвий спосіб, як розмножити бегонію – це вирощування куща з листка. Для цього потрібен лист рослини, який трохи надрізають в нижній частині по лініях прожилок. Таку своєрідну заготовку кладуть на зволожений річковий пісок та потроху поливають протягом 2-х місяців. На цьому етапі розмноження бегонії в нижній частині листа з’являться паростки.Потенційні проблеми при догляді за кімнатною бегонієюЧерез те, що бегонія – це достатньо витривала рослина, вона стійко переносить більшість проблемних аспектів. Однак є ситуації, коли їй потрібна допомога людини.

Хвороби

Квітку, заражену бактеріями чи вірусами, необхідно лікувати. Окрім сірої та чорної гнилі бегонію вражає грибок та мучниста роса. Проти них чудово допомагають системні фунгіциди та бордоська суміш.

Якщо рослина вражена бактеріальним в’яненням, вірусом огіркової мозаїки та чорною бактеріальною п`ятнистістю томата, їй вже не допомогти. Квітку потрібно знищити, щоб вона не заразила інші рослини.

Шкідники

Бегонія виявилася дуже смачною для тлі, червоного павутинного кліща та круглих червів. Від тлі добре допомагають помірно токсичні пестициди. Знадобиться кілька обробок з інтервалом у 1-2 тижні.

Щоб позбавитися від кліщів, знадобляться инсектоакарициди. На жаль, якщо бегонія прийшлася до смаку круглим червам, її не вдасться врятувати. Виявити зараження чи пошкодження можна тільки при ретельному огляді рослини.