Що таке багатозадачність та чи працює вона

Поєднати службові дзвінки з перепискою в батьківському чаті. По дорозі на роботу забігти в аптеку, а на зворотному шляху зробити закупку продуктів. Готувати вечерю, слідкуючи за виконанням домашнього завдання. Сумістити відпустку з лікуванням суглобів. Звучить, як нереалістична ідилія чи як звичайне життя? В сучасних реаліях багатозадачність – це обов’язкова навичка для людей, які бажають встигнути все. Але науковці все частіше наголошують на тому, що мультизадачність має не тільки плюси.

Багатозадачність: це

Багатозадачність – це одночасне виконання двох або більше незалежних задач, постійний перехід від однієї з них до іншої, робота над кількома завданнями у швидкій послідовності. Дехто з науковців вважає, що фокусувати увагу на кількох процесах одночасно – це природна здатність тварин, адже їм постійно потрібно спостерігати за навколишнім середовищем, дбати про свою безпеку та шукати їжу. Але людям, які живуть у відносно комфортних умовах, мультизадачність дається зовсім непросто.

Існує популярна теорія про те, що для досягнення успіху необхідно обов’язково опанувати здатність до багатозадачності. Для цього навіть існують спеціальні тренінги та вправи. Людина дійсно може навчитися концентрувати свою увагу на кількох задачах одночасно, а іноді це стається само собою (наприклад, в надзвичайних та стресових ситуаціях).

Але необхідно розуміти, що мультизадачність призводить до надмірного навантаження на мозок та нервову систему. Якщо не забезпечити організму правильне відновлення, наслідки можуть бути достатньо тяжкими. Прагнучи підвищити свою продуктивність, людина може стикнутися з перевтомою, вигоранням, депресією та серйозними нервово-психічними розладами.

Як працює мозок при багатозадачності

Прикладів мультизадачності безліч:

• слухати радіо під час керування автомобілем;
• запускати два проєкти в один й той самий час;
• розмовляти по телефону, працюючи над завданням;
• дивитися телевізор або Ютуб, відповідаючи на робочу пошту;
• скролити стрічку соцмережі під час наради;
• слухати друга, пишучи при цьому список справ на день.

Щоб краще зрозуміти багатозадачність людини, варто дізнатися про те, як працює її мозок під час виконання декількох задач. Коли потрібно сконцентруватися на одному завданні, активується префронтальна кора мозку. Обидві сторони цієї зони працюють злагоджено, передаючи сигнали іншим областям. Тому завдання виконується планомірно та поступово.

Однак, коли додається ще одна задача, з’являється дисонанс. Ліва та права частини префронтальної кори починають працювати незалежно та через розбалансування концентрація погіршується. Людина може почати працювати гірше та повільніше, імовірно, вона буде припускатися помилок, забувати інформацію, знизиться її здатність мислити креативно.

Може з’явитись питання, чому ж тоді люди чудово справляються з тим, щоб одночасно ходити й розмовляти або їсти та читати. Річ тім, що прості автоматичні дії не потребують інтенсивної діяльності мозку. Небезпечна багатозадачність – це виконання складних операцій, пов’язаних з обчисленнями, аналізом, генеруванням творчих ідей, запам’ятовуванням великого об’єму даних.

Вплив багатозадачності на роботу мозку

Не можна однозначно сказати, що багатозадачність приносить лише негативні наслідки і від неї потрібно відмовитися. Як і з багатьма іншими явищами, тут важлива помірність. Варто навчитися розрізняти ситуації, коли це доцільно, адже насправді багато повсякденних справ можна комбінувати, економлячи час.

Небезпеку приносить уявлення про те, що багатозадачність – це обов’язкова умова успіху. Потрапляння в цю привабливу пастку загрожує втратою адекватного сприйняття своїх меж. Людині, що захопилася підвищенням своєї продуктивності та не може зупинитися, починає здаватися, ніби вона зможе нарощувати темп роботи нескінченно.

Науковці провели ряд тестів, щоб дослідити поведінку мозку при виконанні кількох завдань одночасно. Результати вражають: під час виконання двох або більше справ паралельно, розум людини перемикається меж ними. При цьому перемикання фокуса може здійснюватися дуже швидко, але факт залишається фактом: в конкретний момент часу людина здатна концентруватись лише на одній задачі.

Багатозадачність: потенційна користь

Робота в декількох напрямках одночасно може бути корисна в тому випадку, коли йдеться про звичні та не дуже складні завдання. Також без мультизадачності не обійтися танцюристам, музикантам, диригентам та іншим творчим діячам. Вони роками вчаться опановувати цю навичку.

Багатозадачність – цеодна з характеристик хорошого менеджера. Керуючи підлеглими, він має пам’ятати, кому з них яку справу було доручено.

Позитивні аспекти багатозадачності:

1. Підвищення продуктивності. Ріст ефективності спостерігається тоді, коли комбінуються справи різних типів та рівнів складності. Наприклад, слухання аудіокниги на тренуванні або подкасту під час прибирання. Тобто продуктивність підвищується, коли суміщаються прості та складні задачі, інтелектуальні та фізичні навантаження.
2. Стабілізація концентрації. Для деяких людей паралельне виконання декількох справ діє, як тонізуючий засіб. Окремо варто відзначити, що це характерно для тих, хто має РДУГ (розлад дефіциту уваги та гіперактивності). Частіше за все, люди відчувають прилив енергії під час роботи над кількома схожими завданнями. Наприклад, обслуговування двох конвеєрних ліній, праця з кількома однотипними документами або таблицями.
3. Економія часу. Комбінуючи дві справи різної тривалості, можна більш раціонально розподілити свої ресурси. Цей прийом часто використовують кухарі. Наприклад, поки вариться бульйон, вони встигають приготувати інші страви.

Одне з досліджень показало: люди, які постійно відстежують декілька медійних джерел, краще справляються з ідентифікацією сенсорних подразників. Тобто вони стають більш чутливими до конкретного виду інформації.

Чому варто фокусуватися на одному завданні

Дослідники зі Стенфордського університету прийшли до висновку, що перемикання уваги між кількома справами частіше за все призводить до значного зниження продуктивності.

Мова йде про падіння результативності на 40%. Вони дали пояснення цьому явищу – префронтальна кора головного мозку не здатна забезпечити моментальне перемикання уваги з одного завдання на інше. Щоб змінити предмет концентрації, мозку потрібен час. В цей період дещо знижується когнітивна ефективність. Вчені назвали даний феномен «витратами на перемикання». Залежно від віку людини, складності роботи та багатьох інших факторів, витрати на перемикання можуть складати 5-15%.

Мультизадачність змушує людей постійно завантажувати з пам’яті інформацію про вже зроблену частину проєкту, а потім адаптувати дані до нових реалій. Це стається навіть тоді, коли перерва в роботі була невелика – до 25 хвилин. В результаті, остаточна кількість часу, витраченого на кожне завдання, збільшується.

Щоб проілюструвати ситуацію, можна навести приклад: людина пише записку або листа з досить складним змістом. Ця задача займає всю робочу (короткострокову) пам’ять. Потім на екрані комп’ютера спливає повідомлення від керівника. Людина гадає, що йдеться про якесь просте питання, вирішення якого займе кілька секунд. Вона відволікається і перемикається я на нове завдання. Коли прийде час повернутися до листа, мозку потрібно буде заново налаштуватися на попередню роботу. З проміжної пам’яті завантажується контекст недописаного листа разом з усім масивом контексту супровідних обставин. Мультизадачність обходиться дорого, тому що при кожному перемиканні уваги виплачується «податок».

Зниження концентрації на кілька секунд або хвилин не має значення при митті посуду під музику або під час прибирання з подкастом в навушниках. Але зовсім інше – людина за кермом, яка говорить по телефону або набирає повідомлення.

Таким чином, казати про багатозадачність людини як корисний підхід у збільшенні власної продуктивності не зовсім доречно. Більшість сучасних науковців кажуть, що це шкідливий міф.

Заради об’єктивності варто додати, що приблизно 2,5% населення нашої планети здатні до мультизадачності без істотних помилок. Кожен може перевірити себе на наявність унікальної риси. Простий тест: на папері потрібно написати великими буквами слово довжиною не менше 15 літер і одночасно рахувати вголос до 20. Якщо помилок не допущено, то імовірно мова йде про справжню вроджену багатозадачність.

Шкода звички до багатозадачності

В ході одного з експериментів спеціалісти Стенфордського університету змогли вивчити особливості поведінки людей, що звикли комбінувати свої справи та робити деякі з них одночасно. Щоб отримати максимально об’єктивні результати, вони зібрали дві групи: багатозадачних учасників та тих, хто виконує по одній задачі за раз.

Критерії тестування:

• здатність фільтрувати дані, відбір непотрібної інформації;
• спроможність до запам’ятовування фактів та висновків;
• зберігання, упорядкування даних.

По закінченню випробувань виявилося, що найгірше з завданнями впоралися саме «багатозадачники». Фактично, вони провалили тести. Тобто, люди, які постійно практикували мультизадачність і за логікою мали б уже навчитися цього, не змогли проявити себе як ефективні виконавці. Натомість ті, хто вважав за краще концентруватися на кожному завданні окремо, показали кращі результати.

Вчені пояснили це перевантаженням мозку. Коли людина вимушена постійно терпіти стрес від високого навантаження, в неї погіршується здатність до сприйняття інформації, стає гіршою пам’ять, з’являється постійний головний біль. Може навіть спостерігатися сплутаність думок та неуважність. Не дивно, що таким людям складно запам’ятовувати та згадувати події або дані. Також в них знижується здатність сприймати новий матеріал і згасає мотивація до роботи. Постійними супутниками стають помилки, переплутані факти та невірні розрахунки.

По аналогії з хворобою Альцгеймера такі симптоми називають «цифровою деменцією». Це вид когнітивного розладу, що виникає через надмірне інформаційне навантаження. Багатозадачність людини, яка перейшла в цифрову деменцію, може призвести до забування пам’ятних дат, власного номера телефона та PIN-коду картки. Гірше за все те, що цей розлад вражає молодих, активних людей. Найефективніший спосіб боротьби з ним – тренувати концентрацію та виконувати справи почергово, а не паралельно.

Переваги монозадачності

Головні аргументи на користь того, щоб працювати над одним завданням за раз:

1. Зниження рівня стресу. Мозок людини працює набагато краще, коли йому дають змогу сконцентруватися на одній конкретній задачі. Достатньо дозволити йому це, щоб оцінити переваги. Позбавившись надмірного навантаження і подолавши свій страх бути недостатньо продуктивними, люди зазвичай починають насолоджуватися монозадачністю. Їм подобається концентруватися на кожній справі, доводити її до кінця, а потім тільки починати нову.
2. Пришвидшення темпів роботи (підвищення продуктивності). Коли людина закінчує чергове завдання і викреслює його зі свого списку, мозок сприймає це як нагороду, своєрідне досягнення. Одним із наслідків стає звичка до нагороди та неминуче підвищення мотивації.
3. Підвищення якості роботи. Працюючи над кожним завданням з максимальним рівнем уваги та старанності, можна закінчити його досить швидко. Швидше, ніж з постійними перервами та відволіканням. До того ж зменшиться кількість помилок.
4. Тренування сили волі. Багатозадачність людини часто є результатом її потурання своїм слабкостям. Кожного разу, коли людина стримується і не бере в руки телефон під час роботи, її витримка та сила волі стають міцніші. Надалі концентрацію можна задіяти в інших сферах життя або діяльності. Крім цього, дивідендами навички фокусування уваги стане задоволення від виконуваної роботи. Робочі задачі можуть виявитися досить цікавими. До них можна залучити творчий підхід або оптимізувати процес виконання.

Щоб розвіяти останні сумніви, варто почитати доступну інформацію в мережі про багатозадачність людини. Більшість науковців та публіцистів сходяться в думці про те, що дане явище приносить більше шкоди, ніж користі.

Чим небезпечна багатозадачність для бізнесу

Звичка розпорошувати свою увагу між різними задачами шкідлива не лише для окремого працівника, а й для всієї галузі чи навіть економіки країни.

Багатозадачність людини має такі наслідки:

• через зниження продуктивності та помилки співробітникам потрібно на 50% більше часу, щоб виконати певну роботу;
• пониження інтелектуального рівня людей на понад 10 пунктів (це гірше за показники людей, які регулярно курять марихуану);
• втрата часу – співробітники, яких постійно переривають, мають заново адаптуватися до контексту свого першочергового завдання;
• фінансові втрати через те, що робітники неефективно використовують оплачений час.

З цього можна зробити висновок, що керівники мають інформувати своїх підлеглих про небезпеку багатозадачності та правильно ставити їм задачі.

Як залишатися ефективним без багатозадачності

Коли справи накопичуються та перетворюються на лавину, дуже важко втриматися від спокуси перемикнутися з однієї задачі на іншу. Однак, чим частіше будуть проводитися тренування з монозадачності, тим більш ефективною ставатиме праця.

Поради для підвищення продуктивності

Про важливість відпочинку

Ще одна порада для тих, хто бореться з багатозадачністю – якісний відпочинок. Перш ніж вдихнути, треба видихнути. Хороший перепочинок відновить сили, мотивацію та наснагу. Чим краще перезарядження, тим продуктивніше працює людина після нього. Відмовившись від мультизадачності, можна знайти додатковий час для короткої прогулянки, розтяжки чи вправ з йоги, дихальної техніки, читання чи смачного перекусу.

Отже, багатозадачність – це те, що здатне знизити продуктивність праці. Задіявши силу волі, навчившись правильно визначати пріоритети та тренуючи концентрацію, можна досягти бажаних цілей та зберегти своє здоров’я.