Вигорання опікуна: як допомогти собі

Якщо людина не може виконувати побутовий догляд за собою, їй потрібна допомога. В такому разі офіційний або неофіційний опікун здійснить необхідний обсяг роботи. Він може прибирати в домі, закупати продукти, супроводжувати на прогулянках або під час відвідування медичного закладу. Однак часто на плечі опікуна лягає набагато більше обов’язків. Йому доводиться купати та перевдягати людину, годувати її та забезпечувати своєчасний прийом ліків. Вигорання опікуна наступає, якщо виснажується його фізичний та емоційний ресурс.

Вигорання опікуна: що це

Вигорання опікуна – це небезпечний стан, який загрожує втратою здатності надавати допомогу. На жаль, в україномовному просторі про ньогоговорять дуже рідко. Це поняття прийшло до нас від західних психологів. Дане питання детально вивчається науковцями в США, де створені вузькоспеціалізовані інститути та клініки, є онлайн-ресурси з надання інформації та допомоги опікунам, розвинене консультування та групи підтримки.

Опікун – це людина, яка захищає права та забезпечує нормальні умови життєдіяльності неповнолітнім дітям, інвалідам, тяжко хворим та людям похилого віку. В Україні такі відносини регулюються Цивільним Кодексом, Сімейним кодексом та декількома законодавчими актами. Опікун може бути неофіційним, якщо він піклується про близьку людину добровільно та не оформив свій статус документально.

Зазвичай, коли мова заходить про опікунство, маються на увазі неповнолітні діти, що лишились без батьків. Але через повномасштабну війну в нашій країні з’являється все більше колишніх військових, яким необхідна допомога опікунів. Це чоловіки та жінки з інвалідністю різних груп, що мають адаптуватися до життя з протезами та вимушені проходити через довгий і тяжкий шлях відновлення.

Симптоми вигорання можуть бути непомітними на перших етапах, тому їх часто пропускають повз увагу. Виснаження наступає, коли догляд і піклування про іншу людину починає займати надто багато часу. Опікун, який змушений повністю змінити свій спосіб життя, може опинитись у соціальній ізоляції та залишитись сам на сам зі своїми власними проблемами. Нерідко піклування про близьких стає причиною фінансових труднощів, а інколи навіть великих боргів.

Про вигорання опікунаможна говорити тоді, коли стрес накопичується і негативно впливає на життя, фізичне та психічне здоров’я. Людина починає відчувати себе самотньою, позбавленою підтримки, недооціненою.

Виснаження супроводжується втратою інтересу до піклування та людини, що знаходиться під опікою. Часто цей стан може призвести до депресії.

Вигорання опікуна– це природний наслідок довготривалої перевтоми. Він може трапитись майже з будь-ким. Це не значить, що людина зробила щось не так. Вона в цьому не винна, просто їй треба дещо змінити підхід до організації побуту.

Симптоми вигорання опікуна

Знаючи, як саме проявляється виснаження, можна запобігти його настання або усунути ще на ранній стадії. У кожного ознаки вигорання будуть індивідуальними. Вони залежать від складності ситуації, типу нервової системи та фізичного стану опікуна. Також не можна передбачити, коли саме настане виснаження.

Частіше за все симптоми вигорання виглядають наступним чином:

• почуття тривоги;
• небажання розмовляти з людьми, уникання соціальних контактів;
• депресивний стан;
• виснаження, втома;
• відчуття, що втрачається контроль над власним життям;
• дратівливість;
• зменшення запасу енергії;
• втрата інтересу до тих речей, які завжди подобались;
• нехтування своїми власними потребами (піклування по зовнішній вигляд, здоров’я, особисте життя).

Науковці, які вивчають вигорання опікуна, відзначають, що воно може статися навіть з медичними працівниками.

Фізичне та моральне вигорання

Психологам вдалося виокремити складові цього специфічного виду виснаження. Так, вигорання опікунаможе проявлятися на фізичному та психічному плані.

Фізичні симптоми вигорання можуть включати:

1. Болі в тілі різної інтенсивності та локалізації (найчастіше це головний біль).
2. Втома, нестача сил для активних дій та фізичної роботи.
3. Надмірний або занижений апетит.
4. Різка зміна ваги (збільшення або зменшення).
5. Безсоння, проблеми з засинанням, уривчастий сон.
6. Проблеми з імунітетом (часті інфекції, застуда, нежить).

Поодинці ознаки вигораннямало про що говорять. Якщо ж проявилися кілька симптомів зі списку, необхідно звернути увагу на баланс роботи та відпочинку. В ідеальному варіанті варто було б звернутися до лікаря, здати основні аналізи та перевірити, яких вітамінів та мікроелементів не вистачає організму.

Психологічне вигорання помітити важче, ніж фізичне виснаження. На його присутність можуть вказувати наступні ознаки:

• підвищення тривожності;
• агресивність (людина стає злою, сварливою, дратівливою);
• постійне хвилювання, важко заспокоїтися;
• почуття безнадії;
• нетерпіння;
• проблеми з концентрацією уваги;
• зниження або повна відсутність мотивації.

Часто психологічне вигорання помічають тоді, коли пропадає бажання зустрічатися з друзями та партнерами. Ще однією красномовною ознакою стає небажання займатися улюбленим хобі або тими речами, які завжди приносили задоволення.

Через емоційне виснаження, фізичну втому, тривогу та депресивний стан людина може почати вживати алкоголь або фармакологічні препарати. Частіше за все опікуни прагнуть повернути собі звичний рівень бадьорості за допомогою енергетиків та стимуляторів. В результаті, стан їх здоров’я погіршується ще швидше.

Чому виникає втома від догляду за близькою людиною

Як би дивно це не звучало, але вигоряння чи виснаження – це природна річ, одна зі стадій процесу опікунства.

На початку людина, яка стикнулася з необхідністю доглядати за хворими батьками, дитиною-інвалідом чи чоловіком, який повернувся з війни з певними фізичними ушкодженнями, може відчувати певне емоційне піднесення. Вона сповнена ентузіазму та енергії, в неї є впевненість, що її зусилля мають значення та окупляться. Однак з часом може стати зрозуміло, що навіть найліпший догляд не покращує ситуацію, а просто не дає їй погіршитися. Докладаючи неймовірних зусиль (нерідко на межі власних можливостей), людина не бачить істотного результату. До всього, з’являється дуже багато нових обмежень. Все її життя тепер крутиться навколо того, кому потрібен догляд та піклування.

Наступна стадія після етапу піднесення – застій. Опікун наче застигає в очікуванні змін. Далі приходить розчарування. Воно пов’язане з тим, що всі наступні зусилля потребуватимуть великих ресурсів.

Нарешті, настає психологічне вигорання, апатія, зниження мотивації та втрата сенсу. Людина втрачає врівноваженість, не може зібратися та ефективно виконувати навіть звичній дії.

Ознаки вигорання зазвичай стають помітні тим, про кого піклується опікун, і вони можуть сприйняти погіршення стану опікуна на свій рахунок. В них нерідко з’являється відчуття провини. Зрештою, фізичне та емоційне виснаження опікуна може негативно сказатися на відчутті безпеки підопічного. Це загрожує тим, що він буде почуватися невпевнено, не зможе радіти життю в доступній йому мірі, не захоче працювати над розвитком свого внутрішнього потенціалу. В цілому ж, моральне вигорання опікуна може призводити до погіршення його стосунків з підопічним.

Як подолати вигорання опікуна

Незалежно від того, якої стадії сягнуло емоційне виснаження, з ним можна і треба працювати.

Експерти радять опікунам:

1. Більше дбати про самих себе.
2. Змінити ставлення до ситуації, що склалася (розробити більш реалістичний графік, прибрати завищені очікування).
3. Покращити умови свого життя та праці (полегшити, делегувати та автоматизувати виконання задач).
4. Знайти способи відновлення своєї енергії та жаги до життя.

Першою ознакою того, що виснаженнясходить нанівець, стане зменшення фрустрації. Якщо ж опікун надто сильно занурився в апатію, йому необхідно звернутися до спеціаліста. Інколи проблему неможливо вирішити на тому рівні, на якому вона виникла. Тому потрібна допомога психолога, а іноді й психіатра.

Для багатьох людей важче за все – розпізнати симптоми вигорання. Намагаючись самотужки виконати важкі та виснажливі задачі, вони рідко просять інших про допомогу. Інколи це стає справою честі – їм важливо впоратися самим. Але потрібно розуміти, що з порожнього не наллєш. Недарма аварійна інструкція в літаках передбачає спочатку надіти кисневу маску на дорослого, а вже потім на дитину. Якщо дорослий втратить свідомість, тоді нікому буде подбати про безпорадну дитину.

Що можна зробити, щоб трохи зменшити емоційне виснаження опікуна:

• перерозподілити обов’язки по догляду (залучити інших родичів, друзів, найманих робітників, волонтерів, благодійні організації);
• надати йому підтримку у вигляді розмови (можливість чесно і відкрито висловитись має велике значення);
• познайомити опікуна з іншими людьми, які виконують подібну роботу (інші опікуни, професійні доглядачі, група підтримки);
• забезпечити йому регулярні вихідні та перерви (допомагає навіть коротке перемикання уваги);
• заохотити відвідувати соціальні заходи (запрошувати в гості, супроводжувати на різноманітні події, скласти компанію під час прогулянки).

При цьому багато залежить й від самого опікуна. Йому варто навчитися звертати увагу на свої почуття, емоції та фізичний стан. Не можна продовжувати ігнорувати власні потреби. Велике значення має здатність сказати «ні» тим речам і справам, які надто важко робити.

Щоб мати змогу підтримувати іншу людину, варто подбати про своє здоров’я. Це значить, що необхідно перейти на здорове харчування, забезпечити собі достатній відпочинок, вчасно відвідувати лікаря і правильно приймати ліки. Підозрюючи в себе вигорання, не слід чекати, поки воно перейде на наступну стадію. Слід знизити навантаження та звернутися по допомогу.

Джерело: www.healthline.com