Зміст
Без самоконтролю неможливі по-справжньому значущі та вагомі здобутки. Ця риса характеру дозволяє цілеспрямованій людині залишатися вірною своїм ідеалам і цінностям, не розмінюватися на дрібниці та наполегливо працювати для отримання вигоди в майбутньому (іноді досить далекому майбутньому). Самоконтроль відповідає за здатність керувати своїми діями, він допомагає уникати негативних патернів поведінки. В статті ми розглянемо, що таке самоконтроль, які типи самоконтролю існують та як контролювати власну поведінку.
Самоконтроль: що це
Самоконтроль – це те, що традиційно асоціюють з поняттями «дисципліна», «сила волі», «твердість характеру». Значення цього слова можна розуміти по-різному, проте більшість психологів закладають у нього здатність людини керувати своїми діями з метою відійти від спокус та досягти довготривалої мети. Слід зазначити, що самоконтроль може застосовуватися для втілення у життя своїх амбіцій. Він незамінний у тому випадку, коли необхідно змінити поведінку для мінімізації втрат. Наприклад, людина із залежністю має навчитися самоконтролю, щоб залишити у минулому руйнівний спосіб життя.
Багато фахівців сходяться на думці, що самоконтроль – це обмежений ресурс. Якщо ним зловживати, він буде вичерпаний. Також проблеми із самоконтролем можуть бути у людей із синдромом дефіциту уваги (СДУГ). Їм може бути складно концентруватися на довгостроковій цілі та уникати імпульсивних вчинків.
Крім іншого, самоконтроль – це усвідомлення своїх емоцій та переживань. Він допомагає справлятися зі стресовими ситуаціями та виважено приймати важливі рішення. Тобто він важливий у тих випадках, коли необхідно відреагувати на події «правильно», а не емоційно.
Очевидно, що така якість характеру корисна в різних аспектах життя. Застосовуючи його в особистій та професійній сфері, можна не турбуватися про вчинення спонтанних дій. Як наслідок, не буде негативних наслідків цих імпульсивних вчинків.
Самоконтроль – це те, що лягає в основу міцних, довірчих відносин. Людина, яка вміє тримати себе в руках, важлива у будь-якому суспільстві. Вона стає цінним членом колективу, швидше досягає підвищення, краще витримує побут і рутину, чудово проявляє себе в тривалих романтичних стосунках.
Типи самоконтролю
Залежно від того, який аспект життя та діяльності піддається регулюванню, виділяють кілька типів самоконтролю:
- контроль імпульсів – це здатність стримувати, перенаправляти та видозмінювати раптові бажання та спонукання. Імпульсивність рідко приносить користь у довгостроковій перспективі, тому важливо боротися з цією рисою;
- контроль емоцій – самоконтроль у цій сфері не означає, що емоції потрібно ділити на позитивні та негативні, ігнорувати чи відмовлятися від деяких із них. Суть у тому, щоб уміти розпізнавати кожну емоцію, визнавати її та розуміти, звідки вона прийшла (як реакція на що?). Контроль емоцій передбачає зниження інтенсивності їх проявів, як результат – людина швидше справляється з важкими станами, не застряє в переживаннях, може діяти розсудливо, навіть будучи розбалансованою;
- контроль рухів – здатність керувати фізичними жестами, мімікою, рухами кінцівок та тіла. Подібний самоконтроль дозволяє приховати від оточуючих свої переживання та реакції. Також це вміння певною мірою стане в пригоді тривожним людям і тим, хто страждає від СДУГ. Їм буде простіше влитися у суспільство, допоможе у роботі та в особистому житті;
- контроль концентрації уваги – вміння зосереджуватися надзвичайно корисне у будь-якій сфері. Важко переоцінити значення цієї навички. Іноді її не виділяють в окремий пункт списку, вважаючи само собою зрозумілою. Це пов`язане з тим, що без концентрації не розвинути інші типи контролю.
До цього часу вчені не дійшли єдиного висновку про те, як формується самоконтроль. Деякі з них стверджують, що ця риса може бути вродженою та передається спадково. Однак немає досліджень, які б це довели. Водночас, існує безліч прикладів того, як люди опановували цю навичку та отримували можливість керувати своїм життям.
Приклади прояву самоконтролю
Соцопитування, проведене Американською психологічною асоціацією, показало: близько 27% людей вважають, що не зуміли досягти бажаного через проблеми із самоконтролем. При цьому більшість опитаних (71%) зазначили, що самоконтролю можна навчитися.
Ще одне дослідження доводить взаємозв’язок між умінням контролювати свої імпульси та повноцінним, щасливим життям. Звичайно, оцінка рівня життя має виключно суб’єктивний характер. Однак навіть за такого застереження результати все одно викликають інтерес. Більшість цілей, які ставлять перед собою люди, так чи інакше спрямовані на покращення умов їхнього життя.
Приклад самоконтролю демонструють студенти, які отримували вищі оцінки та володіли силою волі. Вони показували кращі результати в тестах і мали більш реальні шанси отримати грант або місце в спеціальній навчальній програмі. Це результат одного з досліджень, яке проводилось у США. Цікаво те, що самоконтроль виявився яскравішим маркером успіху у світі академічних досягнень, ніж показник IQ.
Самоконтроль також допомагає людям зберегти своє здоров’я. Під час проведення комплексних досліджень, які вивчають вплив різних чинників на стан людини, вчені виявили, що самоконтроль молодих людей дозволив їм уникнути багатьох поширених хвороб у старшому віці:
- їхня серцево-судинна система була в хорошому стані (краще, ніж у людей, схильних до імпульсивної поведінки);
- знижений ризик виникнення проблем з органами дихання;
- зуби довше залишалися здоровими;
- когнітивні функції залишалися довше на високому рівні.
Ще одним цікавим фактом стало те, що фінансовий стан та соціальний статус таких людей у дорослому житті був досить високим.
Як регулювати свою поведінку
Самоконтроль – це навичка, яка виробляється поступово. Першим кроком має стати формулювання майбутнього стану, а наступним – постійне тренування нової звички.
Найчастіше люди тренують самоконтроль за допомогою простих буденних ритуалів:
- відмова від перегляду соцмереж під час роботи (допомагає зберегти фокус уваги);
- протистояння імпульсивним покупкам (допомагає не накопичувати зайві речі та при цьому гарантує контроль над фінансами);
- відмова від солодкого та перекусів (нормалізація раціону);
- контроль дій та слів у ситуаціях, коли виникає надмірно емоційна реакція.
Щоб посилити свій самоконтроль, необхідно невпинно вивчати себе. Потрібно вміти відстежувати свої стани, вчасно помічати підвищення емоційного фону, впізнавати реакції на конкретні подразники (погодні умови, фізіологічні процеси, люди). Психологи також рекомендують кілька ефективних стратегій
Виключити вплив спокус
Це може бути пошук нового маршруту, якщо старий проходить повз пекарню, де смачно пахнуть калорійні булочки. Також ця стратегія допомагає знайти гідні відволікаючі фактори – переведення уваги на іншу діяльність, прогулянку чи медитацію.
Скласти плани заздалегідь
Спираючись на здоровий глузд, можна спрогнозувати деякі ситуації, які заважатимуть застосовувати самоконтроль. Варто розробити реальні способи розв’язання таких проблем. Це дозволить утримати себе в рамках раніше ухваленого рішення і не збити новий режим. Наприклад, якщо йдеться про вироблення звички вживати менше цукру, то небезпекою буде пообідній час та збільшення почуття голоду. Щоб не зірватися і не їсти солодке, потрібно подбати про поживний обід (білок, клітковина, цілісні зерна). Така стратегія приноситиме позитивний результат навіть тоді, коли вичерпається сила волі.
Постійно практикуватись
Самоконтроль повинен регулярно підживлюватися новими вправами та винагородами. У короткостроковій перспективі може здатися, що ресурс виснажений. Однак протягом тривалого періоду це дасть вражаючі результати.
Зберігати фокус
Якщо розпорошуватись на кілька цілей одночасно, підвищується ризик зриву. Ресурс вичерпається швидше, ніж буде закріплено нові звички. Найкраще тренувати самоконтроль в одному напрямку. Коли він досягне стадії автоматизму, можна перейти до нової мети. Наприклад, тренуючи одночасно витримку проти провокації колеги та утримання від солодкого, можна дуже швидко знову повернутися до вживання цукру.
Медитувати
Цей інструмент колись був надзвичайно популярним, через що багато людей сьогодні вважають його переоціненим. Проте медитація справді ефективна під час роботи з самоконтролем. Вона тренує свідомість, знижує тривожність, зменшує інтенсивність емоційних реакцій.
Нагадати собі про наслідки
Це дуже потужна стратегія, яка дозволяє зберегти розум холодним. Наплювавши на самоконтроль і давши волю емоціям, люди можуть «наламати дров». Вони потім часто шкодують про зроблене та сказане, але це ніяк не скасовує виконану дію. Пам’ятаючи про наслідки, можна знайти інші слова, вибрати альтернативну реакцію або взагалі відмовитися взаємодіяти з людиною.
Якщо зараз тренування самоконтролю здається чимось необов’язковим, це означає, що ще не знайшлася гідна мета. Поява бажаної нагороди стане потужним стимулом та мотиватором. Фактично, самоконтроль – це не кінцева мета, а лише інструмент, який допомагає досягти благ, ресурсів та можливостей.
Джерела: www.betterhelp.com, www.verywellmind.com, www.psychologytoday.com
