Зміст
Кризові часи завжди вибивають землю з-під наших ніг – все, що здавалося стабільним та ефективним, в один момент може перестати працювати. Окрім війни, яка відбилася на усіх сферах життя українців, ми маємо пристосуватися і до світових змін та потрясінь. Чи актуальне планування кар’єри навіть в такий складний період та як залишитися на плаву у надскладних умовах?
Планування кар’єри: розібратися з формулюванням
Починати розбиратися в цьому питанні потрібно з чіткого розуміння того, що саме ви вкладаєте у поняття «планування кар’єри». Це не завжди зростання саме по вертикалі. Деякі ніші передбачають «скляну стелю» навіть на перших сходинках цієї самої кар’єрної дробини. Але це не означає низьку заробітну платню – деякі підлеглі можуть заробляти більше за директорів. Акцент робиться на 2 моментах: професіоналізмі та цінності вас як кадра, а саме – чи легко вас замінити.
Ще один аспект – універсальні спеціалісти можуть бути затребуваними за умови мінімального бюджету у компанії, тобто коли одна людина повинна виконувати багато функцій. Якщо не має проблеми з оплатою праці, то компанія зацікавлена в роботі з вузьким спеціалістом, який максимально компетентний в одній ніші. Тому одна зі сторін планування кар’єри – збільшення власної компетенції навіть в дуже вузькому колі. Якщо ви майстерно виконуєте якусь конкретну роботу, знаєте та вмієте більше за колег, на вас буде постійний попит.
Перехід в менеджмент – ще одна форма планування кар’єри, але вона не завжди може бути ефективною. Далеко не кожного вузького фахівця, наприклад, журналіста можна поставити на місця випускаючого редактора. Для деяких управління процесами та необхідність ширшої комунікації з персоналом може бути нецікавою.
Тому резюмуємо: почніть з формулювання. Що конкретно для вас означає «планування кар’єри», чи дійсно ви хочете перейти на керівну посаду, чи буде такий прогрес цінним не тільки з точки зору оплати праці, але й власної професіональної реалізації.
Планування кар’єри: оптимальний підхід
Якщо спиратися в цьому питанні на поради HR-фахівців, то існує декілька підходів у плануванні кар’єри: вузький та широкий. Перший передбачає, що ви точно знаєте, чого саме ви хочете. Наприклад, ви хочете вирости з того самого журналіста до головного редактора, чітко розумієте, що вам для цього потрібно зробити та інші варіанти не розглядаєте.
З одного боку, це добре, коли людина розуміє, чого саме вона хоче. З іншого, вкрай важливо, щоб бажання були релевантними реальному положенню речей. Якщо ваш досвід занадто маленький або рівень професіоналізму поки що не дотягує до керівних посад, наразі шанси досягти саме цих висот будуть досить невисокими. Краще планувати кар’єрне зростання, виходячи з поточної ситуації. Але це не істина в останній інстанції. Інколи ми досягаємо навіть неймовірних результатів тільки завдяки енергійності, вмінню долати будь-які перешкоди та швидко підійматися навіть після помилок.
Планування кар’єри за вузьким методом – ще один підхід, який варто розглянути. Зокрема, він підійде тим, хто поки що не має якоїсь конкретної професійної мети, але хоче зростати у конкретній компанії. Його головна перевага – саме в зростанні, тобто здобутті нових навичок та знань тут і зараз. Яким чином ви будете їх прикладати на практиці, залежить від того, чи залишитесь ви у цій компанії з часом, коли професійно доростете до вищої посади. Тут варто аналізувати ринок в цілому та попит на конкретних спеціалістів у ніші.
Можна звернутися до безпосереднього керівництва або у відділ HR та обговорити з ними питання того, що ви хочете підвищення та шукаєте можливість бути корисним для компанії. Такий підхід допоможе зекономити власний час та навіть гроші. Можливо, вам не доведеться навіть витрачати їх на відвідування курсів та тренінгів – є ймовірність, що вашого поточного рівня компетенції буде достатньо для нової посади.
Планування кар’єри: сформулювати професійну мету
Можна досягти значних успіхів у власній кар’єрі, але не отримувати від цього ніякого задоволення. Навіть топи звільнюються з тепленьких посад, якщо не бачать заради чого працюють. Якщо поточна посада або навіть професія в цілому не доставляє ніякого задоволення, тут варто звернутися або до кар’єрного консультанта, або до психолога. Інколи це може бути обумовлено емоційним вигоранням чи навіть депресією. Можливо, вас не цікавить менеджмент та керування людьми, але цікавить можливість робити продукт, цінний для аудиторії. Або ще більш розповсюджена модель – ви працюєте з цифрами, а в душі – гуманітарій. Пропрацюйте з професіоналом, які саме мотиви керують вами у професійному зростанні.
Якщо це актуальна проблема для вас, не обов’язково кидати професію, особливо в таких складний час. Альтернативний варіант – знайти заняття, яке дозволить реалізовувати саме ті цілі, яких ви прагнете від роботи.
