Харизма: що це, види та як розвинути

Харизматичними прийнято називати людей, які вміють привертати до себе увагу та вміло користуються цим. Це лідери та спікери, оратори та коучі, вчителі та вчені. Їхня експертність та досвід можуть бути вражаючими, проте саме харизма робить їх «зірками». Їх слухають навіть ті, кому не дуже цікавий предмет доповіді. Над їхніми жартами сміється вся зала, а їхній виступ заряджає потужною мотивацією на тижні та місяці.

Може здатися, що харизма – це вроджена якість, яка дана або ні. Однак дослідження показують, що потенціал для розвитку має багато людей. Використовуючи певні техніки, можна повною мірою розкрити здібності та значно покращити якість свого життя. В цьому матеріалі ми розглянемо, що таке харизма, які її види існують, та як розвинути харизму.

Харизма: що це

Харизма – це складний «коктейль» з упевненості в собі, енергії, внутрішньої сили та здібностей до спілкування з різними людьми. Вчені, які досліджували харизму кілька десятиліть, знайшли дві ключові риси цього явища: вплив та привітність.

Впливом вони назвали вміння людини привертати до себе увагу та зберігати її протягом потрібного часу (магнетизм). Також до цього пункту належить певна влада харизматичної людини над іншими людьми. Лідер, який володіє харизмою, зможе мотивувати підлеглих та агітувати їх із задоволенням виконувати поставлене завдання.

Під привітністю дослідники мали на увазі здатність створювати комфортний простір. Харизма – це вміння знайти індивідуальний підхід до інших людей, встановити контакт, виявити інтерес до них та по-справжньому зацікавити їх самих.

Найяскравіші елементи харизми проявляються під час роботи у соціальній сфері. Харизматичні люди зазвичай демонструють:

• теплоту, участь, доброзичливість;
• компетентність;
• товариськість, відкритість;
• симпатію до інших, а також викликають симпатію на свою адресу;
• нестандартну поведінку (ламають шаблони, йдуть новими шляхами, змінюють алгоритми).

Цікаво те, що харизматичність можуть виявляти не лише екстраверти. Багато сором’язливих та інтровертних людей також добре справляються з соціальними взаємодіями. Їм легко даються бесіди на професійні теми та розмови про сфери, в яких вони добре розуміються. Можливо, це пов’язано з тим, що в подібних ситуаціях зазвичай закриті люди почуваються комфортно.

Замислюючись над тим, що таке харизма, можна легко згадати яскравих публічних людей. Однак не можна забувати, що цю рису мають і ті, хто віддає перевагу спілкуванню віч-на-віч.

Прояви харизми в житті

Харизма – це те, що допомагає людині показати себе і водночас дізнатися щось про співрозмовника. За допомогою харизми можна стати гарним управлінцем та вести за собою колектив. Проте водночас ця якість дозволяє творчій особистості пред’явити своє бачення світу. Харизма – це полум’я, яке горить у серці письменника і під пензлем художника.

Виводячи визначення того, що таке харизма, можна сказати, що це передача ентузіазму від однієї людини іншій. Також можна скласти список того, чим харизма не є. Це в жодному разі не обман і не маніпуляція, не експлуатація і тим більше не хитрість. Використовуючи харизму, люди досягають взаємовигідного співробітництва. Вони створюють ситуації, у яких виграють усі учасники. Це фундамент міцних та довгострокових відносин.

Як приклад можна навести поведінку продавця-консультанта, який справді вислухав свого клієнта та підібрав йому потрібний товар. Це суттєво відрізняється від нав’язливого «активного продажу», коли покупець може піддатися миттєвому імпульсу, купити щось, а потім пошкодувати про витрачені гроші. До першого консультанта люди повертатимуться знову і знову, йому довіряють, з ним радяться. Від другого ж тримаються якомога далі та залишають негативні відгуки його роботі.

Ще одна характерна риса харизматичних людей – цікавість. Більшість із них раді новим відкриттям та експериментам. Не виключено, що винахідники, які змогли реалізувати свої ідеї, досягли успіху саме завдяки харизмі. Одного революційного відкриття мало, треба вміти донести свою думку іншим людям та організувати спільну діяльність.

Види харизми

Через те, що ця риса є частиною особистості, не дивно, що різні люди виявляють її власним унікальним способом. Дослідники, які вивчають, що таке харизма, виділяють чотири варіанти її вияву.

Види харизми:

1. Владна.
2. Зосереджена.
3. Доброзичлива.
4. Надихаюча.

Образ дій людини залежить від способу її мислення. Тому комусь простіше проявити себе у побутових розмовах, а іншому краще дається керівництво у рамках суворої ієрархії.

Слід зазначити, різні типи можуть бути властиві одній людині. Вони проступають у конкретних ситуаціях, допомагаючи максимально ефективно розв’язувати проблеми. Щоправда, часто люди, налаштовані на успіх, воліють інвестувати свій ресурс в одну сферу. Концентрація дозволяє стати надзвичайно продуктивними.

Владна харизма

Описуючи види харизми, психологи вказують на владну як найсильнішу. Вона характерна для людей з великими амбіціями та далекосяжними планами. Саме таку харизму випромінюють управлінці на високих посадах, керівники великих компаній, авторитетні лікарі та політики.

Якщо людина обдарована владною харизмою, їй необхідно навчитися з нею справлятися. Чим більша влада, тим вищий рівень відповідальності. Поряд з навичками керівництва їй потрібно вивчати етику та дотримуватися принципів ненасильницького спілкування. Інакше буде занадто висока спокуса зловживати своїм впливом. Психологи рекомендують використовувати владну харизму лише в критичних ситуаціях, а також стежити, чи не обрізає вона крила творчим членам колективу.

Зосереджена харизма

При тому, що всі види харизми чудово проявляють себе в соціальній взаємодії, саме зосереджена дозволяє створювати максимально комфортне середовище для спілкування. Цей вид також називають сфокусованим, тому що його ключова перевага полягає у фокусуванні на співрозмовнику.

Люди, які мають цю рису, можуть успішно проводити переговори, заводити знайомства чи спокушати. Вони дуже уважно слухають свого співрозмовника, сприймають його невербальні сигнали, зчитують мову тіла та жести, а потім підлаштовуються під них. Це створює враження, що обидва говорять однією мовою, вони зроблені з одного тіста. Співрозмовник такої людини почувається дуже цінною і значущою людиною, він знає, що його бачать і чують.

На жаль, зосереджена харизма не підходить у ситуаціях, коли потрібно швидко ухвалити рішення чи проявити владність.

Харизма доброти

Доброзичливу харизму відрізняють прояви участі, співчуття, емпатії та теплоти до людей. Як і всі інші види харизми, вона не має нічого спільного з удаванням. Коли доброта награна чи приховує під собою корисливі мотиви, люди це зчитують і їх таке відштовхує. Справжня харизма викликає захоплення, вона формує атмосферу турботи, прийняття, схвалення та безпеки.

Перевага цієї риси полягає в тому, що вона дозволяє пом’якшити ефект від неприємних повідомлень. Також вона полегшує спілкування з емоційними людьми. Однак є і недолік: іноді оточуючі дуже звикають до підвищеної уваги. Вони можуть ображатися, коли спілкування стає менше.

Надихаюча харизма

Ідейні люди, які твердо переконані у своїх поглядах і можуть транслювати цю впевненість, володіють харизмою, що надихає. Їхня віра в ідеї та вірність принципам спонукають їх послідовників, колег та друзів йти за ними.

Владна та надихаюча – це дуже потужні види харизми. Вони можуть стати небезпечними, якщо ними скористаються несумлінні лідери.

Вводячи класифікацію, дослідники та психологи змогли зняти ауру таємничості з поняття харизми. Вони розклали це явище “по поличках”, тепер можна зрозуміти, в якій галузі проявляється потенціал людини і як розвинути харизму.

Класифікація харизми Освальда Нойберга

Класифікація харизми Освальда Нойберга не настільки популярна, як приведена вище, однак теж має право на існування:

1. «Герой» – приклад сильної тілом і духом людини, яка здатна сама боротися за свою справу. Вона може будувати будь-який комерційний проєкт або займатися благодійністю, щоб захищати тих, кому потрібна допомога. Люди з таким типом харизми часто пливуть проти течії і роблять промовисті, яскраві вчинки. Багато юнаків обирають кумирів саме з таких «героїв».
2. «Рятівник» – його можна розглядати, як людину, яка подолала підлітковий максималізм і накопичила досвід. Елементи харизми рятівника дозволяють створити спільноту, колектив, сім’ю. Це вже не герой-одинак, він може виявляти емпатію і працювати в команді, керувати нею. Водноча у рятівника все ще яскраво горять очі, він відомий ідеєю і суворо дотримується своїх принципів.
3. «Батько» – поєднує у своєму образі авторитетність, доброту та справедливість. Важливо, що це якості, які людина з харизмою типу «Батько» транслює у світ. Зовсім не обов’язково, що такі риси є насправді. Свідомо чи несвідомо, але людина позиціонує себе як тямущого та дбайливого «дорослого». Зазвичай він старший за віком, ніж люди, які йдуть за ним.
4. «Цар» – власне, це «Батько», який набув величність і право влади. Через царську харизматичність люди поводяться трохи відсторонено, вони ніби піднімаються над рештою світу. Такі риси характерні для політиків і великих управлінців, або для лідерів злочинної спільноти.

Інші типи класифікації харизми

Найпростішою та зрозумілішою виступає третя класифікація:

• кумедна харизма – усміхнені, прості та товариські люди зазвичай всім подобаються. З ними легко налагодити контакт і домовитися про щось. Такі люди створюють атмосферу невимушеності та розслабленості;
• харизма всезнайки – цінна тим, що оточуючі швидко звикають до товариства розумної та корисної людини. Поєднання ерудиції та емпатії дозволяє зайняти престижну позицію у соціумі;
• харизма впевненості – один із найяскравіших типів. Елементи харизми впевненості можуть бути набутими, тобто їх можна натренувати. Іноді людина тільки здається впевненою у собі, але насправді прагне маніпулювати іншими. Це відрізняє шахрая від справжнього лідера;
• гумористична – заснована на почутті гумору та вмінні вчасно пожартувати. Це один із найскладніших у придбанні видів харизми. Найчастіше здібності до жартів є вродженими та пов’язані з темпераментом;
• добросусідська – базується на вмінні виявляти справжню турботу про оточуючих;
• бунтарська – що таке харизма бунтаря, добре знають багато жінок. Їх приваблює ореол небезпеки довкола брутальних чоловіків. Важливо відрізняти по-справжньому небезпечних людей тих, хто створює собі такий імідж. Бунтарська харизма – це скоріше «шляхетний хуліган», ніж потенційно небезпечний чоловік.

Вивчивши наведені класифікації, можна побачити що деякі пункти мають однакові характеристики. Це пов’язано з тим, що базові елементи харизми незмінні. Така риса проявляється у людей різних соціальних верств й у різних країнах.

Елементи харизми

Попри те, що кожен тип харизми проявляється особливими, унікальними способами, вони мають деякі спільні риси.

Ключові елементи харизми, які можна побачити у більшості харизматичних людей:

• щирість, спонтанність;
• емпатія, здатність сприймати та реагувати на почуття інших людей;
• самоконтроль, уміння керувати своїми емоціями;
• чудові ораторські здібності, навички оповідача;
• розуміння соціальних протоколів, вміння орієнтуватися у суспільстві.

Володіння харизмою має низку переваг. Деякі очевидні, наприклад, загальна увага, повага, авторитет. Однак, якщо подивитися вглиб, і розібратися в тому, що таке харизма, можна побачити фундаментальну причину того, навіщо еволюція виростила людству таку навичку. Харизма забезпечує виживання та вищий рівень життя.

Як розвинути харизму

Експерти склали список рекомендацій для тих, хто цікавиться питанням, як розвинути харизму та максимально розкрити свій потенціал. Це найпростіші методики, доступні кожному. Тренувати їх можна на робочому місці та в особистому житті, зі сторонніми або близькими людьми.

Як розвинути харизму:

• робити ставку не так на зовнішню привабливість, як на свої комунікативні здібності;
• бути в моменті – спостереження за ситуацією та контакт із співрозмовником. Неможливо виявляти емпатію, якщо вся розмова пролітає повз вуха;
• посміхатися лише щиро – фальшиві, надто ввічливі посмішки помітні оточуючим. Потрібно подбати про те, щоб емоції на обличчі були справжніми. В крайньому разі ними можна керувати за допомогою спеціальної колекції спогадів (приємні думки зроблять обличчя розслабленим та призведуть до появи природної посмішки);
• дивитися людям у вічі – частіше за все це сприймається позитивно і є доказом щирості. Виняток становлять ситуації, коли прямий погляд розцінюється як загроза;
• не ховати руки, тримати їх на виду та активно жестикулювати;
• навчитися інтригувати – такий спосіб підвищить цікавість людини та змусить її запам’ятати незвичного співрозмовника;
• знати та не приховувати свої недоліки – це зробить людину ближчою до колективу, або членів групи. Лідер не повинен бути ідеальним або безгрішним;
• тренувати навички активного слухання;
• запам’ятовувати імена співрозмовників та якнайчастіше використовувати їх в мові;
• виробити правильне рукостискання – воно має бути в міру жорстким, але не нав’язливим або грубим;
• попрацювати з комплексом самозванця – він лише завадить реалізації потенціалу;
• вміти підкреслювати значущість та роль співрозмовника – він повинен відчути себе в центрі уваги, найрозумнішим та найчарівнішим;
• опрацювати всі недоліки дикції та мови, постійно збільшувати словниковий запас, поставити голос.

Багато харизматичних людей вміють активувати свою харизму і вимикати її. Це допомагає зберегти ресурс, а також запобігти незручним ситуаціям.

Поради з розвинення харизми

Одна з головних порад людям, які починають розвивати харизму – бути щирими. Жодні тренінги про те, як розвинути харизму, не допоможуть створити повністю штучний образ. Потрібно спочатку знайти напрямок, а потім докласти всіх зусиль у цій сфері.

Дуже корисно для харизми прокачувати емоційний інтелект. Цей термін має неофіційний характер, тому зазвичай його використовують у популярній психології. Емоційний інтелект дозволяє краще зрозуміти себе, а потім і інших людей. Фактично, це і є та основа, на якій пізніше розвиватиметься харизма. Сьогодні багато психологів та коучів пропонують різноманітні курси з тренування емоційного інтелекту.

Якщо резюмувати усі зазначені поради, то головний секрет харизми полягає не в нас самих, а в тому, як ми змушуємо інших почуватися. Вона може здаватися вродженою рисою особистості, але багато біхевіористів вважають, що їй можна навчитися.

Джерела: www.hoffeldgroup.com, www.indeed.com